Задекларувати все. Як “постмайданні” чиновники відповідатимуть за шалені статки

Днями закінчився термін прийому електронних декларацій від чиновників. Національне агентство з питань запобігання корупції станом на 30 жовтня отримало 103 тисячі 46 звітів за 2015 рік. Усе це є у відкритому доступі. Тепер українці (а разом з ними і всі охочі з усього світу) знатимуть про всі квартири, будинки, ділянки, автівки, годинники, шуби та гроші українських посадовців.

До цього йшли довго. Західні партнери та українська громадськість вимагали, а чиновництво опиралося з останніх сил і до останнього сподівалось на скасування. Ну, начебто вдалося, пише Репортер. І як тепер жити з усім цим знанням, і що буде далі?

Важкий старт

Перший етап е-декларування стартував 1 вересня цього року та закінчився 30 жовтня. Згідно з законом, у першу чергу відзвітуватися про своє майно через сайт Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) мали всі чиновники, які займають відповідальне та особ­ливо відповідальне становище: президент, прем’єр, Кабмін, парламентарі, судді, прокурори та інші топ-посадовці України.

А вже з 1 квітня 2017 року чекаємо наступний крок: свої статки мають оприлюднити решта держслужбовців – майже мільйон декларантів.

Депутати оприлюднювали свої декларації й раніше. Однак, у новій системі є певні відмінності. Елект­ронні декларації – детальніші, точніші і в них не можна брехати. Раніше за «помилки» в деклараціях передбачався лише порівняно невеликий штраф. А тепер, згідно з Кримінальним кодексом, за недостовірні відомості чи умисне неподання декларації посадовцям загрожує ув’язнення до двох років з позбавленням права обій­мати певні посади на три роки. За невчасно подану декларацію – штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн).

На перепис майна чиновникам дали два місяці, якщо точно, то 60 днів. Активно процес пішов уже в жовтні, а за два тижні до кінця на сайті був справжній ажіотаж. Через це система навіть зависала й відмовлялася працювати.

За даними НАЗК, до єдиного реєстру тоді щоденно подавали дві-три тисячі е-декларацій. Наприклад, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко показали свої статки в останні години декларування. Таких було багато. А семеро нардепів декларацій так і не подали.

«Нестерпна» правда

У декларацію, яка тепер містить 16 пунктів, держслужбовці вписують не лише свої статки, а й членів сім’ї. Вони звітують про квартири та будинки, в тому числі й недобудовані, автівки та інші транспортні засоби, готівку та цінності, вартість яких перевищує 100 мінімальних зарплат (для 1 січня 2015 року це – від 121 800 грн). Сюди ж вносять ювелірні вироби, техніку, одяг, твори мистецтва, антикваріат, цінні папери та корпоративні права – частки у підприємствах чи організаціях в Україні та за кордоном.

Тож тепер на українців впала купа інформації про майно держслужбовців, нажите «непосильною працею»: елітні автівки, численні квартири, гектари землі та мільйони готівкою. Думали, що після «досягнень» Януковича вразити Україну вже не вдасться. Але ­«постмайданне» чиновництво з важким завданням справилося блискуче. Серед посадовців виявилося достатньо оригіналів. Вони декларували мільйони готівкою, десятки квартир, гігантські будинки, величезні колекції годинників і картин, гектари землі, навіть храм і партквиток.

Так, народний депутат від БПП Анатолій Матвієнко, крім трьох земельних ділянок, дев’яти недобудов, двох квартир, двох гаражів, будинку та іншого, задекларував православний храм Успіння Пресвятої Богородиці площею 40,9 м2 на Вінниччині.

27-річний нардеп Андрій Лозовий відзначився у декларації партійним квитком члена Радикальної партії Олега Ляшка під № 0000002, колекцією холодної зброї з 32 одиниць і хрестом XIII століття зі святими мощами. Є в Лозового і велика колекція із 70 ікон, а також 186 пляшок вина різних країн світу.

Сумнозвісний Нестор Шуфрич, крім іншого, похвалився колекцією зброї – 156 одиниць вогнепальної та 568 холодної.

Рекордсменом виявився колишній комбат «Айдару» Сергій Мельничук, який задеклару­вав трильй­он готівкою (1 000 000 000 000), правда, потім зазначив, що це був жарт і пообіцяв виправити інформацію. На це декларанти мають ще сім днів з дати подачі відомостей до реєстру.

Головний податківець України Роман Насіров задекларував 1,16 млн доларів, 450 тис євро та 4,35 млн гривень готівки. Є готівка і в його дружини: 320 тис доларів, 240 тис євро та 3,1 млн грн. І одразу ж виникає питання, чи зможе начальник ДФС України Насіров пояснити, звідки у нього стільки готівки? І не лише в нього…

А от Петру Порошенку довелося задекларувати навіть свої комунальні платежі, оскільки вони перевищували 50 мінімальних зарплат. Наприклад, за газ – 83,7 тис і 92,3 тис грн.

Треба тиснути

Мирон Дмитрик, юрист і упов­новажений з питань запобігання і протидії корупції Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, зазначає, що впроваджували новацію дуже швидко, система працювала неякісно, а держслужбовці не завжди могли самостійно впоратися з єдиним реєстром.

«Е-декларування на цьому етапі стосується не лише нардепів і міністрів, – говорить він. – Воно стосується всіх – від голови ОДА і обласної ради до простого завсектора будь-якого державного органу. Тисячам держслужбовців не пояснили нічого, не провели жодних навчань. Вони заходять на сайт, а виявляється, що там пот­рібен електронний ключ. Звертаються у відповідні структури за ним, а там уже черги.

Були в декларації й такі дурниці, як «ідентифікаційний номер автомобіля» чи «реєстраційний номер земельної ділянки». Тоді ми методом тику визначали, які цифри з документів прийме система. Чому одразу не написати – «державний номерний знак», «кадастровий номер»? Добре, що я, заповнивши кілька декларацій, розібрався і міг допомогти іншим».

За 60 днів е-декларування Мирон Дмитрик заповнив близько 50 декларацій. Першу – десь півтора місяці тому, а останній тиждень спав по кілька годин, зізнається юрист. Крім того, телефоном надав сотні консультацій декларантам, в тому числі і народним депутатам та високопосадовцям області.

Та все ж він переконаний, що це важливий позитивний крок у боротьбі з корупцією. І тепер не тільки від НАЗК та правоохоронних органів, а й від ЗМІ та активістів значною мірою залежить, чи відповідатимуть чиновники за неправомірні статки.

«Є чотири члени НАЗК. Перевірити понад сто тисяч декларацій вони точно не зможуть, – говорить Мирон Дмитрик. – Порядок проведення перевірки ще проходить громадські обговорення. І за цією процедурою перевіряти декларації вони мали б двома методами: якщо керівник держустанови сам повідомить НАЗК про підлеглих, які не подали декларацію, або ж якщо хтось «зацікавлений» напише скаргу».

Електронне декларування – дуже класна річ, стверджує юрист. Але вона не допоможе вплинути на рівень корупції без участі громадськості. НАЗК, звісно, шукатиме серед депутатів, хто не подав дек­ларацію. Але завдання громадськості – шукати самим. Тепер ми маємо механізм контролю за чиновниками від президента до спеціаліста на рівні району і села. І цей механізм – не для держави, а для громадськості.

«Е-декларування не дасть відчутного ефекту цього року. Це справа років трьох-п’яти, – каже Мирон Дмитрик. – А те, що хтось задекларував сотні мільйонів готівки, це питання ні до НАБУ, ні до Генпрокуратури, це – питання фіскальної служби. Якщо депутат декларує 100 мільйонів готівки, то будь-який працівник державної фіскальної служби (ДФС), маючи доступ до бази даних, може перевірити, скільки той сплатив податків. Та для цього потрібна політична воля. Але коли голова ДФС показує, що в нього «під ковдрою» є пару мільйонів доларів, то важко повірити, що цей орган виконає свою функцію належним чином. Тож, наше завдання не втрачати пильність».

Отже, в теорії треба просто тиснути, писати скарги, вимагати відповідей. Навіть якщо скаржитись на нахабного корупціонера ще нахабнішому. Рано чи пізно відповідати доведеться всім. Краще б, звісно, раніше.