Залишити чи поміняти: Чи хочуть франківці нового пам’ятника страченим націоналістам?

Вже декілька років поспіль в Івано-Франківську час від часу піднімають питання про доцільність заміни пам’ятника страченим націоналістам.

Зокрема ще у 2015 році директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук  у коментарі франківським ЗМІ висловлювався за заміну пам’ятника.

«Мешканці міста часто дивляться на цю фігуру і не можуть усвідомити, що тут відбулося. Пам'ятник іноді називають "котом у мішку". Незрозуміло, що намагалися передати його автори, яку подію відобразити. У квітні було розпорядження Віктора Анушкевичуса про конкурс на новий пам'ятник, але з того часу так нічого і не відбулося. Але громадськість все ще виступає за його заміну», - вважає Ярослав Коретчук.

Підняли знову цю тему під час вшанування пам’яті 27-ми вбитих героїв ОУН в Івано-Франківську і цьогоріч. Вже на останній оперативній нараді міський голова Руслан Марцінків доручив департаменту архітектури замінити його.

«Громадськість незадоволена цим пам’ятником, давайте його переробимо, але з урахуванням сьогодення. Прийдешнім поколінням буде не зрозуміло кому той пам’ятник поклали», - аргументував очільник Франківська.

Заява Руслана Марцінківа викликала хвилю обговорень серед містян. Вже другий день у мережі іванофранківці активно діляться думками щодо доцільності заміни пам’ятника страченим націоналістам. Багато переконані, що це один з найкращих пам’ятників у Франківську.

На захист пам’ятника також зареєстрували електронну петицію. Автор петиції, франківська журналістка Ольга Рега переконана, що скульптура вдало передає суть історичної події та не потребує удосконалення чи заміни.

"У разі, якщо окремі мешканці чи гості міста не розуміють її змісту, потрібно, вочевидь, посилити інформаційну та просвітницьку роботу, а не руйнувати роботу творців пам'ятника", - йдеться у зверненні.

«Цей пам’ятник попри весь мій скепсис є чи не найліпшим встановленим за останні 20 років. Чому не забирають той "фалос" перед адмінбудинком?», - написав архітектор Ігор Панчишин.

Проте є й такі хто категорично виступає за заміну пам’ятника, мовляв те, що є зараз не відповідає подіям 1943 року.

«В липні 1974-го лежав у 1-й лікарні, мені вирізали гланди... У палаті зі мною лежав уже немолодий пожежник з аеропорту, який і розповів тоді мені, ще пацанові, про цей розстріл біля синагоги, свідком якого він був. І як хтось викрикнув перед розстрілом: "Ще не вмерла Україна!"... А ось дивишся на цей "пам'ятник" – і ніяких емоцій – звичайна паркова скульптура», - вважає Роман Ситник.

Варто зауважити, що в дискусію включились не тільки франківці, а й туристи, які бачили пам’ятник.

«У мене були наступні реакції: "кобра", "алладін" та інша, яку я не хочу висловлювати, я довго вдивлялась і побачила фігуру згорбленої людини», - ділиться враженнями пані Антонія.

Як відомо, 4 листопада 1943 р. у станіславському українському театрі під час показу оперети Ярослава Барнича « Шаріка» було заарештовано 140 активістів руху опору. 17 листопада 27 із них розстріляли на місці сучасної вулиці Страчених націоналістів, після короткого формального суду прямо в приміщенні театру.