Звірі-вбивці. Як у старому Станиславові люди ставали жертвами тварин

Ми звикли вважати тварин друзями людини, але інколи недооцінюємо ту небезпеку, яку вони можуть становити.

Так, у травні 1902 р. у станиславівському шпиталі помер рядовий 58 полку піхоти Еліаш Щербан через укус скаженого пса, пише Західний кур'єр.

В березні 1908 р. 20-річний фірман Міхал Зело, який працював у місцевого м’ясника Барткевича, не зміг справитися з конем свого роботодавця. Повертаючи на вул. Ґолуховського (тепер вул. Чорновола), фірман раптово втратив управління над конем, той помчав, і під його копита потрапив 75-річний чоловік, Еліаш Лайба Катценоль. Отримавши важкі травми голови, він незабаром помер у лікарні.

Звичайно, тварин ніяк не покарали й не віддали під суд за скоєне ненавмисне вбивство. Але, як зазначає давня преса, в часи середньовіччя звірів-убивць судили так само, як і людей.  Так, у Франції в 1314 р. бик рогами убив людину. Родичі вбитого викликали поліцію і та заарештувала бика. Потім проти тварини відкрили карну справу і засудили її на смерть. Нерідко тварин засуджували через підозру, що вони служать відьмам. В 1474 р. у Франції публічно спалили півня, який зніс яйце. І навіть у пізніші часи, в 1861 р. суд засудив півня за те, що він задзьобав дитину.