На Прикарпатті створять Клуб старост об’єднаних громад

8 листопада Івано-Франківський Центр розвитку місцевого самоврядування розпочав дводенний семінар «Участь старост у реалізації місцевих ініціатив на прикладі Більшівцівської ОТГ» на базі Більшівцівської ОТГ.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив експерт Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС) Максим Чопей у Більшівцівській ОТГ під час семінару щодо участі старост у реалізації місцевих ініціатив, організованого Івано-Франківським ЦРМС. 

«Одна з ідей, які ми сьогодні обговорювали, це те, що роботу старост треба координувати, сприяти їй та організовувати обмін досвідом між старостами. Для реалізації цих напрацювань виникла ідея створити об’єднання старост - клуб, який би самоорганізовувався і в якому б активні старости могли  ділитись досвідом та кращими практиками», - розповів Чопей.

За його словами, сьогодні на Прикарпатті діють 87 старостинських округів і їх кількість зростає. З початку наступного року, коли відбудуться вибори ще у 6 ОТГ, кількість старост на Прикарпатті зросте до сотні.

"Ми  хочемо показати власну роботу, свої округи, хочемо ділитись кращими практиками.  Ми дуже переживаємо, аби політики не заговорили про те, що старости на селі не потрібні. Старости нині найбільше вболівають за село і згуртовують людей", - розповідає староста села Гринівка Старобогородчанської ОТГ Ніна Хмелівська, яка є одним з ініціаторів створення клубу.

Її ідею підтримує виконуюча обов’язки старости села Жалибори Більшівцівської ОТГ Марія Щепанська, яка й запросила учасників семінару до свого села. До створення об’єднаної громади жінка кілька років поспіль працювала головою сільради. Каже, що залишилась на посаді старости та заступника голови об’єднаної громади через те, що є людиною слова і має виконувати волю тих, хто її обирав. Тепер досвід Щепанської приїжджають вивчати старости з інших регіонів. Вона вміє залучати кошти для власної громади та відстоювати інтереси людей на селі. У рідних Жалиборах Щепанська показує дитсадок, корпуси школи, в якій навчаються близько сотні дітей, клуб, де молодь організовує дискотеки. На території села чисто, висаджені квіти та дерева, а поряд вже готують ділянку для облаштування штучного футбольного поля. Щепанська розповідає, що село утримує дві футбольні команди, тому стадіон тут потрібний. Єдине про що турбується, аби за п’ять-десять років не закрили дитсадок через низьку народжуваність та виїзд людей за кордон.

«Найбільша відповідальність старости – це благоустрій території і видача людям довідок. Так, тепер староста не несе фінансової відповідальності, хоча акт виконаних робіт  підписує. А роботи - багато: ремонт доріг, прибирання території біля комунальних закладів, кладовищ. Голова ОТГ виконує представницькі функції, а старости безпосередньо знають проблеми села, людей та їх потреби», - розповідає Щепанська.

Сьогодні зарплата старости складає близько 5 тисяч гривень. Між собою старости зізнаються, якби не їхні зусилля у питанні залучення коштів, ями на сільських дорогах подекуди були б по коліна, а ще, кажуть, майже кожний староста, має бути на селі авторитетом та порадником.

"На перше місце роботи старости я б поставила роботу з людьми. Вони приходять до нас з усіма питання. Це і субсидії, і земельні скарги, і оренда землі, і оформлення спадщини. З усіма питаннями люди йдуть до старости. Я в них і порадник, і консультант. Так, сьогодні менше відповідальності, але робота з людьми – це щоденна, рутинна праця, яка часом є невдячною, але залишається необхідною», - зізнається староста сіл Станькова та Вилки Верхнянської ОТГ Романна Романишин.

Вона розповідає, що брала активну участь у створенні об’єднаної громади. Втім, головувати не захотіла через поважний вік. Та досвідом роботи в органах місцевого самоврядування, який здобула за 47 років праці, готова поділитись з усіма.

«У 2020 році ми будемо мати вибори в ОТГ, а старости – це ті люди, які можуть претендувати на посаду голови ОТГ, бо той досвід, який вони здобувають, є неоціненим для кар’єрного росту людей, які мають бажання очолити об’єднану громаду», - каже Чопей.

Він додає, що старостам немає чого перейматися щодо зникнення цієї посади, бо вона закріплена законом. А ось кількість старостинських округів може як збільшуватися, так і зменшуватися.

«Зникнуть старости чи ні? Це – неправильне питання. Є варіант об’єднання старостинських округів і зменшення кількості старост в об’єднаних громадах. Формування старостинських округів – це повноваження депутатського корпусу об’єднаної громади. Голова ОТГ самостійно не може ухвалити таке рішення», - зазначає Чопей.

«Староста в умовах реформи – це представник об’єднаної громади на селі. Сьогодні ці  люди демонструють на практиці, як можна в нових умовах працювати, активізувати членів громади, залучати їх для реалізації проектів розвитку  та покращення проживання в селі. Не можна сьогодні бути спокійним на цій посаді. Хто швидший, активніший і аргументованіший, той більшу частину з місцевого бюджету може взяти для розвитку свого села. Адже старости є членами виконавчих комітетів і впливають на покращення інфраструктури в об’єднаній громади. Я б побажав, аби голови ОТГ уміло використовували інститут старост, а ті, у свою чергу, були надійною опорою для голови і разом складали команду, покликану досягти успіху в об’єднаній громаді», - говорить Руслан Панасюк, директор Івано-Франківського ЦРМС, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

Відомо, що на Прикарпатті діють 23 ОТГ, з яких 22 – сільські та селищні об’єднані громади і 1 – міська.

Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом і його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.