У Франківську відбувся літературний бранч з поетом Богданом Томенчуком

У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася незвичайна літературна подія – літературний бранч з відомим поетом Богданом Томенчуком.

Подія зібрала студентів та викладав вишу, а також шанувальників неймовірно ліричного та безкомпромісно громадянського поета. Ректор ПНУ Ігор Цепенда у своєму привітальному слові підкреслив, що такі «сніданкові» спілкування з поетом вже стали традиційними для університету, який є центром не тільки освіти, а й культури, пише газета Галичина.

Ця зустріч мала багато граней і серед них була подорож в минуле. Спочатку в часи, коли видати поетичну книжку без віршів про оспівування радянської дійсності, так званих «паровозів» було неможливо. Саме це й трапилося з першою книжкою Богдана Томенчука «Координатами болю», яка тоді так і не вийшла у світ. Богдан Михайлович каже: «…на щастя, бо я бачив, як бажання книжки спалило не одного». Частина цих віршів у 1990 році завдяки вірним друзям зовсім несподівано для поета стала книжкою, яка мала назву «На паперті душі». Про маловідомі штрихи з біографії Богдана Томенчука тих часів поділилася і професор Ольга Слоньовська.

Тепер ця поетична збірка – бібліографічна рідкість, але багато її віршів не втратили актуальності й сьогодні, вони знову з граничною ясністю віддзеркалюють нашу непросту добу чергової боротьби за свободу і незалежність. І боротьба триває не тільки зброєю, а й словом. Адже цю мету теж виконав і Всеукраїнський літературний турнір «Любіть Україну», який під свої знамена зібрав небайдужих спонсорів і багатотисячну армію учасників. До цього важливого просвітницького турніру були причетні і Богдан Томенчук як директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти і професор, доктор філологічних наук Ольга Деркачова, котра підготувала до нього частину завдань.

А ще ця жовтнева зустріч в студентській аудиторії, коли за великим вікнами палахкотіла осінь, якій «Уклін тобі, осене-сЕстро.//Замов, а я все оплачу,//Концерт для дощу без оркестру//На струнах все того ж дощу...» була душевною щирою розмовою про вічні і неминущі речі, про почуття, які тримають на світі, про друзів, які не зраджують ніколи, про жінок, котрих люблять все життя. Було прочитано і прожито багато віршів, було багато посмішок і подарунків і, звичайно, не обійшлося без очікуваного і все ж такого несподіваного сюрпризу – Богдан Томенчук запросив присутніх на презентацію своєї нової поетичної книжки, яка теж, вже за багатолітньою традицією, відбувається саме восени…