Публікації

Легенди Франківська. Північ-Південь

У Франківську є два бульвари – Північний і Південний. Вони сформувались у 1964 і це був ніби подарунок місту до 25-річчя «возз’єднання». Обидва забудовані хрущовками і є яскравим прикладом радянської архітектури шістдесятих.

Життя – не цукор: Як в Україні живуть інсулінозалежні

Проблеми зі здоров’ям у 58-річного харків’янина Юрія Горковенка почалися ще в 2006 році, але про діабет він тоді не знав. Діагноз поставили чотири роки тому, коли частину однієї ноги вже ампутували.

Сіли до вечері мати з діточками: Ярослав Дмитришин з Калущини про Різдво в Караганді

«Сумний Святий вечір в 46 році» – знаєте таку колядку? – питає пан Ярослав. – То у нас так було. Сіли вечеряти без тата, бо його щойно засудили й вивезли в Сибір. А потім і нас із мамою – у Караганду».

Вартові Різдва: Гуцульські традиції – не для туристів

Цей день — не просто відмітка в календарі. Це час, коли за святковим столом збирається вся родина, коли конче треба бути з рідними. Тоді з’являється відчуття якогось внутрішнього спокою, а ще — очікування казки, чуда.

Сучасне колядування втрачає сакральний зміст та набуває меркантильного забарвлення

Христос Народився! Славімо Христа! Незабаром ці слова лунатимуть у кожній українській родині. Різдво Христове скликає додому із сусідніх країн та міст заробітчан і студентів, їдуть до батьків діти та онуки, йдуть у гості куми та сусіди.

Як прадавній язичницький ідол-символ став атрибутом християнського Різдва

Коляду, або Різдво (народження) Сонця, наші предки святкували після зимового сонцестояння – 21-го, 22-го і ще кілька днів грудня, і це святкування не було пов’язано із жодною релігією. Ще на початку ХХ ст. в українських селах на Різдво ставили не ялинку, а дідуха (інші назви – дідо, дід, дідок, дідочок, коляда, колядник, колідник, сніп, сніп-рай, король тощо) – сніп жита, який символізував урожай, добробут, багатство, безсмертя зачинателя роду, духовне життя українців.

Гуцульський зрив-1918: частина Румунії ввійшла до ЗУНР

Важливим етапом розвитку не лише політичного життя на Закарпатті, а й загальноукраїнського державотворчого процесу стала діяльність народних рад на території краю в рамках Української національної революції 1917–1923 рр. Серед них виділялася заснована в листопаді 1918 р. Гуцульська Народна рада в Ясіні, що ухвалила рішення про приєднання східних районів Закарпаття до ЗУНР.

Лічниця в «Підгірках»: Калуська ЦРЛ наближає медпослуги до людей

Уже понад 30 років лікарня у калуському мікрорайоні «Підгірки» є одним із потужних медичних закладів не лише бойківського Підгір’я, а й усього Прикарпаття.

Яку свиню нам підкладе 2019-й

Ігор Федоришин – калушанин, який зараз проживає на Закарпатті. Він дипломований психолог, проте називає себе метапсихологом, тобто спеціалістом, який у практиці використовує знання, методи та техніки, які виходять за межі класичної психології.

"Спритний, фанатичний слов'янин". Як нацисти характеризували Степана Бандеру

"Загальне враження: це спритний, впертий, фанатичний слов'янин. До останнього вірний своїй ідеї. Зараз для нас неймовірно цінний, пізніше — небезпечний. Ненавидить як великоросів, так і німців".

Біометрика – без черг: На Прикарпатті спав ажіотаж на закордонні паспорти

Минуло вже два місяці, як наша міграційна служба (в побуті – паспортний стіл) почала видавати нові посвідчення громадянина України. Замість звичних нам «книжечок» – ID-картки. Зауважимо, що дехто почав їх плутати із закордонними паспортами. Та з цим документом, хоча в ньому так само передбачено відбиток пальця, за межі України не виїдеш.

Новорічний вінегрет

Невблаганно та нестримно втікають у минуле останні дні 2018 року. У повітрі нависла передсвяткова атмосфера метушні, вихідних та відпочинку. У родинному колі, у веселій дружній компанії в ресторані чи у горах… Новий рік – це завжди особлива подія. Тим паче приказка «як зустрінеш, так і проведеш» змушує українців сповна вивертати кишені напередодні свят.