АКТ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: Станиславів, літо 1941-го

Громадськість Станиславова і Станиславівщини радо вітала Акт відновлення Української Держави виголошений Українськими Національними Зборами у Львові 30 червня 1941 р. з ініціативи представників ОУН(б) та постання уряду – Українського Державного Правління на чолі з Ярославом СТЕЦЬКОМ. Події тих історичних днів знайшли відображення у місцевій пресі.

Так, у станиславівській газеті «Самостійна Україна» (Ч.3 від 10 липня 1941 р.) було оприлюднено текст самого Акта та «Пастирські листи Князів Церкви» – глави УГКЦ митр. Андрея ШЕПТИЦЬКОГО та єпископа Станиславівського Григорія ХОМИШИНА, які благословили відновлення Української Держави.

Дещо пізніше, 12 липня 1941 р., у Станиславові, при величезному здвизі народу, відбулися урочистості з нагоди «Проголошення самостійності Української Держави». Репортаж про цю подію опублікувало «Українське Слово» (Ч.1 від 22 липня 1941 р.).

«Катедральна площа залита сонцем. Над полевим вівтарем довгий синій стяг, по боках державні прапори. Ексцеленція Кир Григорій в асисті духовенства відправляє полеву лужбу Божу. На репрезентаційних місцях представники нашої влади та генераліція мадярської армії. Площа заповнена інтелігенцією, селянами та робітниками. Святкові одяги, радісна повага на обличчях…»

Опісля Служби єп. Г. Хомишин виголосив проповідь, яку завершив побажаннями успіхів у державотворенні в надії «на Боже благословення та творчі сили народу». Лунає «Боже Великий» у виконанні хору під орудою Ярослава БАРНИЧА. В наступну мить інженер Ілько СЕМ’ЯНЧУК, голова Тимчасової Управи Станиславівської області зачитує «Маніфест ОУН», останні рядки якого тонуть в могутньому «Слава Українській Державі!». Оркестр грає національний гімн «Ще не вмерла Україна». Пан СЕМ’ЯНЧУК виголошує свою промову, «коротко, по-вояцьки з’ясовує вагу цієї історичної хвилини, вказуючи на величезні жертви, які вели до неї, на конечність консолідації та одностайної постави для великого діла…». По короткій хвилині мовчання на вшанування пам’яті провідника ОУН Євгена КОНОВАЛЬЦЯ, закінчує свою промову окликом «Хай живе Самостійна Незалежна Соборна Україна!»

Наступним промовцем був пан Рибчук як представник ОУН(б), наголосивши, що «організація входить в другий етап діяльності, приступає до будови Української Держави».

По виголошених промовах духовенство та офіційні особи опускають Катедральну площу, формується процесія для святочної ходи з приявних громадян. На чолі процесії «відділ новосформованої Української міліції. Військові мундири, шапки-мазепинки, кріси на плечах, попереду хорунжий з прапором. Різкий приказ і відділ рушає…» під звуки маршу «О, Україно, люба ненько».

Наступного дня, 13 липня 1941 р., з нагоди проголошення Української Держави у приміщенні театру ім.. Івана Франка «відбулася у Станиславові святочна Академія, влаштована заходом Тимчасової Управи міста» перебіг якої теж висвітлювало «Українське Cлово» (Ч.2 від 24 липня 1941). В цьому ж номері газети поміщені й короткі репортажі з нагоди святкувань відновлення Української Держави на теренах Станиславівщини («Незабутні дні [Богородчани]», «Свято в Лисці», «Свято в Галичі», «В районах нашої області»).

Автор: Петро ГАНЦЮК,

провідний науковий співробітник

ІФОМВБ ім. Степана Бандери

ФОТО:

Газета «Самостійна Україна», 10 липня 1941 року

Ілько СЕМ’ЯНЧУК – голова Тимчасової Управи Станиславівської області(1941)

Вимарш відділу Української міліції від Катедральної площі. Станиславів, 12 липня 1941.