Франківські студенти створюють проєкти по відновленню первісного вигляду старовинних церков

Цікавими і унікальними проєктами займаються студенти 4-курсу спеціальності «Архітектура та містобудування» Університету Короля Данила.

Молодь досліджує історію будівництва старовинних церков Прикарпаття та розробляє проєкти по відновленню первісного вигляду храмів.

Один із справді вражаючих проєктів – дерев’яний макет церкви, який зробила студентка 4-курсу спеціальності «Архітектура та містобудування» Тетяна Ілійчук. Дівчина розповідає, що створювала його майже місяць і їй в такій масштабній роботі допомагав батько.

«Коли ми почали вивчати сакральну архітектуру, то наше завдання полягало в тому, щоб або зробити новий об’єкт, або провести реконструкцію існуючого. Я родом з села Устеріки Верховинського району, де є церква Вознесіння Господнього. Провівши обміри, я зробила свій проєкт. Зараз уся наша церква до другого поверху оббита бляхою, вікна замінені на металопластикові, засклені ганки. Тому я створила проєктну пропозицію, аби повернути церкві автентичний вигляд. У проєкті я замінила вікна на дерев’яні, дослідила, що колись церква була перекрита не гонтою, як зазвичай інші старовинні церкви, а цинком, у макеті другий поверх зробила із дерева, ганки не засклені, а відкриті», – каже Тетяна.

Запропонував студентам тематику таких проєктних робіт їхній викладач Андрій Савчук.

«Я викладаю «Архітектурне проєктування» для студентів 4-курсу і у програмі передбачено проєктування сакральних будівель. Також маю сентименти до питань реставрації і збереження сакральної спадщини в нашому регіоні. У нас багато церков, але їх доволі швидко знищують невдалими ремонтами. Я запропонував студентам із сільської місцевості, якщо у селі є старі дерев’яні церкви, провести певну архітектурну інвентаризацію і зробити пропозицію по реставрації, власне, по відновленню первісного вигляду церкви.

Тобто, як курсовий проект, студенти можуть провести наукове дослідження, як первісно виглядала певна церква та візуалізувати проект», – розповідає Андрій Савчук.

За його словами, найтиповіші випадки нищення церков, це застосування неавтентичних матеріалів, зокрема золотої бляхи, інших блискучих металів, а ще гірше – недотримання технологій, коли по старій блясі набивають нову. Більшості сакральних об’єктів – понад 100 років, у них може бути пошкоджена деревина, тощо. А коли при ремонті стіни та дах не розкривають, не досліджують, не обробляють антисептиками, а ще більше навантажують, це призводить до значно гірших наслідків. Тобто зовні церква виглядає непогано, а зсередини відбуваються руйнівні процеси.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!