Харчування у прикапатських школах: діти хочуть поваги


Сніданки в івано-франківських школах скоро подорожчають. Міському бюджету в наступному році це обійдеться у зайвих 5 млн. грн. Та чи покращиться від того харчування?

Як каже начальник міського управління освіти і науки Наталія Микула, аби знати відповіді на болючі запитання, вони часто звертаються до моніторингів. Зазвичай проводять анонімне опитування дітей, батьків, вчителів.

Харчування – одна з болючих тем, претензій достатньо: ціна, якість, асортимент, обслуговування. Так, упродовж листопада цього року в 20 школах міста проводилося опитування учнів 5, 7 та 9 класів. Досліджували, чи влаштовує дітей харчування. Загалом опитали 2417 школярів, результат вийшов не надто втішний: лише 53 % щодня користуються послугами їдальні. Половина опитаних школярів харчуванням задоволена.

Та оскільки все це зведено в одну таб­лицю, зізнається Микула, то ситуація дещо інша. Каже, в одній школі діти задоволені харчуванням на 80 %, в іншій – тільки на 30. Називати заклади, де харчують погано, освітяни не хочуть, обіцяють ситуацію виправити, але не публічно. А от де все нормально, розповідають без проблем.

«Дуже добре харчують у ЗОШ №№ 3, 5, 11, 21, 25, гімназії № 2 та Українській гімназії, – говорить в.о. директора Цент­ру практичної психології та соціальної роботи Ірина Рошак. – Може, пов’язано з тим, що ці школи працюють у дві зміни, багато дітей тут обідають, бо вчаться до вечора. Якість їдальні перекривається ще й за рахунок власної випічки підприємця».

«Як булочки пахнуть на цілу школу, – додає Наталія Микула, – то дитинка хоче те з’їсти і прибіжить. Але не всі це роблять. Звісно, легше десь замовити. Поки привезуть – свіжа-несвіжа, дитина раз спробувала, більше не хоче. Бо то треба рано прийти, замісити, почекати, аби викисло… Хто хоче працювати на цьому ринку, то старається».

Управління освіти готує розгромні накази щодо деяких їдалень. Головна тема – не докладання продуктів у пор­цію. Адже в освітян є бухгалтер-ревізор, яка проводить контрольні закупки. Робить це без попередження, знаходить порушення.

«Ми мусимо контролювати, – продовжує Микула. – Хоча, якщо всі чесні, ходять до церкви, то такого б робити не повинні. Якщо має бути 10 г масла, то 10, якщо 120 г вага котлети, то 120».

Якщо підприємця ловлять на такому кілька разів, то зазвичай попереджують, щоб більше не брав участь у тендері.

З моніторингу освітяни з’ясували, що 41 % школярів хоче покращення якості страв і напоїв, 35 % – у буфеті, а 37 % кажуть, що необхідно збільшити обсяги порцій. Це стало однією з підстав, аби збільшити бюджет на харчування. Рахували підприємці та планово-економічний відділ управління освіти, зійшлися на цифрі 7 грн. на один сніданок.

Нагадаємо, згідно з постановою Кабміну, учні 1-4 класів снідають у школах безкоштовно. Крім них, безкоштовні сніданки отримують сироти та діти під опікою 5-11 класів. Решта – за гроші. Інших пільговиків (чорнобильці, інваліди) годують за рахунок підприємця або піклувальної ради, але тут у кожній школі різна ситуація.

Отже, за 2013 рік на гаряче харчування при ціні 5 грн. і 20 % прогнозованої невідвідуваності з міського бюджету пішло 8,657 млн. грн. У 2014 році, при ціні 7 грн., бюджету доведеться заплатити 13,273 млн. грн.

Як акцентує Ірина Рошак, діти зазначили, що не тільки хочуть кращого асортименту, збільшення порцій, поліпшення санітарних умов та естетичне оформлення, а 28 % чекають покращення обслуговування. «Ці теми щороку піднімаються, – зізнається психолог, – бо діти хочуть поваги».

«Десь три роки тому ми перевіряли одну зі шкіл, – продовжує Наталія Микула, – то дитина сказала, що на кухні їм бурячок кидають в тарілку рукою. Того підприємця зараз уже нема».

Половина дітей, задоволених харчуванням, кажуть освітяни, це не є добрий результат. Хотілося б кращого. Хоча… «Ми маємо справу з підлітками і вони не дуже хочуть перших страв і другого, – пояснює Ірина Рошак. – Вони б хотіли гамбургер і піцу, а це заборонено. Не хочуть гречаної каші, салату з бурячка й капусти. З’їли б швидше олів’є, а салати з майонезом заборонені».

Недавно в Івано-Франківську відбувся семінар підприємців, які надають послуги з гарячого харчування. На ній голова батьківського самоврядування Петро Хмельовський попередив: батьки вимагають, щоб було якісно. «З контро­люючими органами, які роблять перевірку, можна домовитися, – сказав він. – З батьками ви ніколи не домовитеся».

Хмельовський запропонував провести конкурс на кращу їдальню. «Ми того не хочемо», – відповіли підприємці. По-перше, кажуть, приміщення нерівноцінні. По-друге, краще б борги заплатили. Так з’ясувалося, що деяким підприємцям, починаючи з вересня, бюджет не заплатив ні копійки. Тому вони бояться говорити з постачальниками про якість, бо ті скоро взагалі відмовляться щось возити.

«Коли підприємці подають документи на участь у конкурсі, – каже Наталія Микула, – то вони розуміють, що таке казначейство і борги. І все одно йдуть. Хоча минулоріч у двох школах було тільки по одному учаснику, то ми мусили ще раз проводити тендер».

Підприємці не дуже хочуть конкурсів, бо це стимулює їх вкладати гроші в матеріальну базу: столи, посуд, столові прибори. Тобто – «зайві» витрати.

Чи буде конкурс наступного року, наразі невідомо. Але в будь-якому разі контроль за підприємцями обіцяють посилити.

"Репортер"