Хто кому "фашист"?
«Держи вора — кричит вор» — яка нищівна і самобичувальна приказка в російського народу. «Народ скаже — як зав’яже», — знає українець.
Завтра — 9 травня. День Перемоги у війні, яка закінчилася багато десятиліть тому. Радянська пропаганда, відстоюючи імперські інтереси, раз і назавжди призначила переможцем у Великій Вітчизняній війні «простого російського хлопця івана».
Це брехня. Так само, як і заяви керівника РФ В. Путіна про те, що Росія могла самостійно перемогти у війні. Через багато років після перемоги Путін плює на мільйони загиблих на фронтах, закатованих у концтаборах та замучених непосильною працею у нацистському рабстві українців.
А ми що? Обітремось і погодимось? Протистояти мракобіссю можна тільки знаннями справжньої історії великої війни.
Загалом наша країна заплатила за перемогу найбільшу ціну з усього СРСР.
На думку фахівців-демографів, загальні демографічні втрати України становлять не менше 14 млн. осіб. Це якщо не забути про вбитих, жертв концтаборів, депортованих та евакуйованих. Із 41,7 мільйона людей, які жили до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося тільки 27,4 мільйона.
«Це втрати найбільші й не порівняні із втратами інших країн і народів у Другій світовій війні», — переконаний генерал-лейтенант запасу Петро Процик.
Історик Юрій Шаповал вирахував, що «втрати СРСР становлять до 40% сукупних втрат, заподіяних усім учасникам Другої світової війни разом узятим, а матеріальні втрати України дорівнюють приблизно 40% тодішніх загальносоюзних втрат».
Це означає, що цілком або частково було зруйновано 700 міст, 28 тис. сіл, 16 тис. промислових підприємств. Це величезні жертви, які визнав увесь світ.
Але нині Україна переживає вже іншу війну. Це наче й на війну не схоже: немає фронтів, військових «котлів», танкових розрізаючих атак. Проте маємо окупований Крим, десятки тисяч до зубів озброєних військ на кордонах Херсонської, Луганської, Донецької, Чернігівської областей. Групи диверсантів щодня проникають на територію нашої країни і здіймають там сепаратистські настрої.
За цим усім — реальні долі, знищені домівки і нормальне життя, вбиті й постраждалі люди.
Свято 9 травня спонукає нас до відчуття братства з російським народом, з яким ми перемогли в тій війні.
Натомість реалії змушують нас ламати власну пам’ять від усвідомлення того, що той самий брат, можливо, саме в ці хвилини чекає наказу атакувати твою землю. При цьому агресор з усіх пропагандистських каналів верещить, що українці — «фашисти».
Хоч святих винось: у новинах, історичних програмах, шоу, тупих фільмах «на тему Великої Вітчизняної» на нас виливають нові й нові звинувачення у співпраці з Гітлером. Дістається всім країнам, що вирвалися з обіймів «старшого брата Каїна». Литовці, латиші, естонці — «кляті лісові брати», українці — «бендьоровці» і т. д.
А чого це ти так волаєш «дєржі!», га?
Про РОА — Російську визвольну армію генерала Власова знають усі. Армію! Світові уже вуха заклало від прокльонів на адресу дивізії СС «Галичина». А що у «брата»? Незворушна історія нам підкаже. Ось тільки есесівські російські частини: добровольчий полк СС «Варяг», 1-ша російська національна бригада СС «Дружина», 15-й козачий кавалерійський корпус СС, 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська ), 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська), 36-та гренадерська дивізія СС «Дірлевангер».
Це ще не все. Сусіди люблять хизуватися своїми «ряженими» козаками, он і в Криму вони відіграли свою есесівську роль. Що ж, досвід є, про нього свідчить бойовий шлях 15-го козачого російського корпусу СС (3 дивізії, 16 полків), 29-ї російської бригади СС (6 полків), 30-ї російської бригади СС першого формування 1944 року (5 полків).
А бригади головного управління імперської безпеки СС (РСХА)? 1-ша Російська національна бригада СС «Дружина» (3 полки, 12 батальйонів), 1-ша гвардійська бригада РОА «Зондеркоманда 113» СД (1 батальйон, 2 роти), бригада СС «Центру антибільшовицької боротьби» — ЦАББ (3 батальйони), розвідувально-диверсійне з’єднання головної команди «Росія — Центр» зондерштабу «Цепелін» РСХА — СС (4 загони спецназу).
Повторюємо — це лише російські есесівці. Якщо почати люструвати російські підрозділи вермахту, тут місця не вистачить. Ось лише поверхнево: Збройні сили Конгресу визволення народів Росії (КВНР — 1 армія, 4 корпуси, 8 дивізій, 8 бригад), Російська визвольна армія КВНР (3 дивізії, 2 бригади), Російська визвольна армія вермахту (12 охоронних корпусів, 13 дивізій, 30 бригад), Російська визвольна народна армія (5 полків, 18 батальйонів), Російська національна народна армія (3 полки, 12 батальйонів), Російська національна армія (2 полки, 12 батальйонів).
Воював проти своїх Авіаційний корпус КВНР, 532-й, 539-й, 582-й, 583-й, 584-й охоронні корпуси вермахту, 590-й, 580-й охоронні козачі корпуси, російський легіон «Білий Хрест» (4 батальйони). А особлива дивізія «Росія» абверу генерала Смисловського (1 полк, 12 батальйонів), бригада «Граукопф» генерала іванова (1 полк, 5 батальйонів), а 442-га, 136-та, 210-та дивізії особливого призначення?
Тут що ще треба обов’язково взяти до уваги? Звинувачуючи всіх навколо в колабораціонізмі, Кремль сором’язливо упускає те, що російські частини гнобили Європу не тільки потім, після Перемоги, а й на боці фашистів.
Російський охоронний корпус вермахту в Сербії, російська «Народна варта» тилового району групи армій «Центр», російсько-хорватський 15-й гірськострілецький корпус особливого призначення і т. д.
Педантичні німці підрахували: на 1943 рік загальна кількість російських військ, що воювали на боці Третього райху, становила 800 тис. чоловік. Якщо ж врахувати, що солдати гинули в боях і у військові частини постійно прямувало поповнення, то до цих 800 тис. можна сміливо додати ще тисяч 200-300 росіян. Більше мільйона! Ось факт: коли в 1943 році Гітлер зажадав прибрати всіх росіян зі Східного фронту і перевести їх на Західний, генерали схопилися за голову: це було неможливо, тому що кожен п’ятий (!) вояка на Східному фронті був тоді росіянином!
Ось і виходить, що ті, хто сьогодні так старанно паплюжать сусідів за «співпрацю з фашистами», використовують методи фашистів для позбавлення все тих же народів їх незалежності, посталої після розпаду в 1991-му Радянської імперії.
Друга світова війна закінчилась 69 років тому. Росія, яка в складі СРСР перемогла фашистську Німеччину, сама перетворюється на країну-агресора. Створивши прецедент недотримання міжнародних зобов’язань щодо суверенітету України, Москва тим самим зазіхає на архітектуру світової безпеки загалом. Те саме чинив Адольф Гітлер у 30-х роках ХХ століття стосовно Європи. Ми його перемогли. і Путін — настане час — отримає своє.
