Ігор Худоб’як: Незважаючи на пропозиції інших команд, я залишаюсь в Івано-Франківську

Однією з вагомих спортивних подій на Прикарпатті цього року є створення в Івано-Франківську професійної футбольної команди.

Ігор Худоб’як, один із найкращих гравців, бомбардир команди «МФК «Тепловик-Прикарпаття», потрапив до символічної збірної другої ліги ПФЛ України за підсумками першого півріччя. З «Репортером» він поділився враженнями від першої частини чемпіонату та планами на майбутнє.

— Ігорю, як виник варіант продовжити футбольну кар’єру в Івано-Франківську, де ви її фактично й починали?

— Ще виступаючи за ужгородську «Говерлу», яка грала у Прем’єр-лізі, я постійно  контактував із Володимиром Ковалюком. Від нього й дізнався, що в Івано-Франківську планують створити професійну команду. Але процес затягнувся і до кінця не було відомо, чи команда буде. В цей час мене запросили до «Вереса» із Рівного, який здобув право виступати в першій лізі. Я навіть підписав там контракт, але через певні непорозуміння з головним тренером команди Володимиром Мазяром у Рівному не залишився. Саме в цей час, як мені стало відомо, команда з Івано-Франківська пройшла атестацію, тож її допустили до участі в чемпіонаті другої ліги. Я приїхав без вагань.

— Які враження від команди?

— По-перше, треба зазначити, що вона фактично нова, адже в місті та області професійного футболу не було майже чотири роки. Цей процес тривалий, бо ж усе майже з нуля. Молодий амбітний тренерський склад — Володимир Ковалюк, Олег Рипан, Зеновій Василів — вони й як гравці залишили помітний слід в історії прикарпатського футболу. Команда теж укомплектована виключно молодими місцевими вихованцями. На моїй руці більше пальців, ніж гравців, що мають досвід виступів за професійні клуби. Втім, протягом першої частини чемпіонату, команда показувала  не поганий футбол.

На жаль, крім перемог, були й прикрі поразки, як у домашніх матчах з «Іллічівцем-2» та «Реал-Фармою», так і у Хмельницькому та Вінниці. В деяких матчах від нас відверталась удача, в деяких ми натикались на упереджене та некваліфіковане  суддівство. Яскравим прикладом може слугувати матч із «Жемчужиною», коли арбітр на останніх хвилинах не призначив стовідсотковий пенальті.

Як на мене, за підсумками 2016 року, ми повинні займати вище місце в таблиці. Спробуємо у другій частині чемпіонату суттєво покращити своє турнірне становище й тішити своїх прихильників більш змістовним футболом і результатом.

— Який матч та який гол запам’яталися найбільше в цьому сезоні?

— Показник у 12 забитих м’ячів, які я провів у ворота суперників, є не тільки моїм здобутком, але й команди в цілому. Мені приємно, що ці голи приносили команді перемоги та здобуті очки.

Мабуть, відзначив би свій перший м’яч у Білій Церкві, який відкрив лік моїм голам у новій команді міста, в якому я розпочав грати у футбол.

На жаль, не можу забути й не забитий м’яч, який я був зобов’язаний забивати у Хмельницькому — з одинадцятиметрової позначки. Помилився, не врахував природніх умов, під час удару послизнувся та пробив вище воріт.

Найкращими матчами можна назвати домашні — з «Жемчужиною» та «Балканами», а виїзні — у Білій Церкві, Запоріжжі та в Одесі, з «Реал-Фармою».

— Крім забитих м’ячів, маєте ще багато попереджень. А це чому?

— Я нападник. Майже в усіх матчах проти мене персонально грають два-три суперники. На жаль, у більшості випадків, вони часто діють поза правилами. Арбітри інколи, знаходячись поряд, цих порушень проти мене чомусь не помічають. Тому без емоцій не обходиться, а за це карають.

— Є інформація про запрошення до інших клубів. Прокоментуєте?

— Так, маю кілька запрошень від клубів як з України, так і колишніх країн СНД. Безумовно там пропонують кращі фінансові умови, ніж у «Тепловику-Прикарпаття». Та, незважаючи на це, я вирішив залишатись в Івано-Франківську та принести користь команді свого міста.

Коротка довідка:

Ігор Орестович Худоб’як — 05.04.1987 р., вихованець прикарпатського футболу. Виступав за команди «Факел» та ФСК «Прикарпаття» Івано-Франківськ (126 матчів, відзначився 34 забитими м’ячами), «Динамо-2» Київ, ПФК «Севастополь», ФК «Гомель» (Білорусь). «Геліос» Харків, ФК «Тернопіль», «Енергія» Миколаїв, «Говерла» Ужгород.

У складі студентської збірної України двічі — у 2007 та 2009 роках — виборював звання чемпіона Всесвітньої універсіади. Виступав за юнацьку збірну України (U-19) – 5 матчів.