На фронті загинули троє захисників з Прикарпаття

Надвірнянська та Долинська громада втратили у війні з окупантами трьох захисників.

Захищаючи Україну загинув житель села Назавизів — 34-річний солдат ЛУКАНЮК Василь Васильович, старший стрілець — вогнеметник 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. Про це повідомив міський голова Надвірної. 

"Василь загинув 19 жовтня 2025 року під час виконання обов’язків військової служби та бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини, в районі населеного пункту Шандриголове Краматорського району Донецької області внаслідок скиду з ворожого БПЛА. Постановою про встановлення особи загиблого від 14 серпня 2026 року підтверджено особу нашого Захисника. Довгі місяці Василь вважався зниклим безвісти… І сьогодні ця страшна звістка принесла рідним остаточну правду, але разом із нею — невимовний біль. Висловлюю найщиріші співчуття рідним і близьким, друзям та побратимам Василя. Жодні слова не здатні втамувати біль цієї страшної втрати",- написав голова.

Село Парище Надвірнянської громади, вкотре сколихнула страшна звістка. Захищаючи рідну землю на фронті загинув уродженець села Андрусяк Богдан Васильович, 25.01.1976 року народження. Про це повідомили на сторінці старостинського округу.

"В пам'яті тих хто знав Богдана він назавжди залишиться щирим, жартівливим, усміхненим, добрим, працьовитим.., справжнім. Богдан був призваний на військову службу в 2023 року і самовіддано ніс службу у лавах Збройних Сил України, мужньо виконуючи бойові завдання в Донецькій, Сумській, Херсонській областях. Загинув 08.08.2026 року в районі н. п. Тарасівка Дніпропетровської області. Чин похорону відбудеться 17 серпня 2026 р. в селі Залісся, Чемеровецької територіальної громади, Хмельницької області де жив Герой. В Парище у Богдана залишились сестри, племінники, друзі, висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя. Назавжди 50, назавжди у нашій пам'яті",- йдеться у повідомленні.

Зустрічатиме свого Героя — Андрія Прокіпчина і село Тисів Болехівської громади.

"Йому було лише 25 років, і ця цифра особливо боляче звучить сьогодні, коли Андрій мав би жити, будувати своє майбутнє, мріяти та повертатися додому до рідних. Андрій із дев’яти років зростав без батька. Коли 24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна війна, Андрій уже в перший день став на захист України. Разом із побратимами він вирушив з Івано-Франківська до Києва, свідомо обравши шлях воїна і захисника. Чотири роки він боронив нашу державу, свою землю та право українців жити у вільній країні. 4 серпня 2026 року на Донеччині війна обірвала його молоде життя. Андрій повертається додому, але вже не як син, якого чекала мама, не як брат, якого чекала родина, а як Герой, який віддав за Україну найдорожче — власне життя",- написали у Болехівській міськраді.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!