На Верховинщині створили понад 20 нових форелепадів, щоб зменшити конфлікти між людьми й ведмедями

Скорочення природних територій через вирубку лісів, розростання міст, активну забудову дедалі частіше змушує диких тварин шукати їжу поблизу людських господарств. Саме тоді виникають конфлікти між людьми й хижаками: тварини навідуються до ферм і пасік, а місцеві мешканці змушені захищати своє майно, часто вдаючись до радикальних методів.

Щоб зменшити такі ризики та відновити природні джерела корму для тварин, на території Національного природного парку "Верховинський" спорудили понад 20 нових форелепадів — спеціальних гідротехнічних конструкцій, що суттєво покращують умови існування й нересту струмкової форелі. Відновлена популяція форелі забезпечує природну кормову базу для бурого ведмедя, зменшуючи ймовірність того, що тварини шукатимуть поживу біля людських поселень.

Ініціативу реалізовано спільно з Всесвітнім фондом природи WWF-Україна та ГО "РахівЕкоТур" у межах міжнародного проєкту COOP4SAFE, спрямованого на збереження біорізноманіття та гармонійного співжиття людей і диких тварин.

Нові форелепади покращують умови існування та позитивно впливають на стан популяції струмкової форелі у басейні Білого Черемошу. 

"Покращення умов для відтворення струмкової форелі має значення не лише для збереження цього цінного виду риб. Форель є одним з важливих компонентів раціону бурого ведмедя. Там, де популяція риби чисельна і форель легкодоступна для ведмедя,  хижаки менше наближаються до людських поселень у пошуках їжі. Таким чином, зведення форелепадів допомагає зменшувати ризики конфліктів між людьми та дикими тваринами у Карпатському регіоні", — зауважує Остап Решетило, зоолог, менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна. 

Ведмідь бурий (Ursus arctos) є найбільшим хижаком Європи. Колись він заселяв увесь Європейський континент, але за останні століття зник з більшості європейських регіонів.   За приблизними даними, в Україні нині мешкає близько 300 особин бурого ведмедя, і вид занесений до списків Червоної книги України.

"Справа у тому, що бурий ведмідь потребує великих суцільних природних територій, де він може знаходити їжу, виховувати потомство та вільно пересуватись (мігрувати). Однак активне будівництво доріг, розростання населених пунктів, масштабні вирубки лісів і розширення сільськогосподарських угідь призводять до втрати природних середовищ існування (оселищ) ведмедя бурого. Фрагментація оселищ та скорочення площ лісів ізолюють популяції та загрожують їхньому існуванню", — зауважує Ігор Дикий, зоолог, менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна.

У пошуках нових територій і кормових ресурсів ведмеді все частіше наближаються до людських господарств. Клишоногі шукають їжу, а люди — спосіб захистити своє майно. Так виникають конфлікти між людьми та дикими тваринами.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!