Олег Туєшин: Мир не може бути без нашої перемоги

У гості досотенного УПА Мирослава Симчича (псевдо «Кривоніс») завітали бійці «Легіону Свобода» 4-го батальйону оперативного призначення Національної Гвардії Олег Туєшин, Андрій Семчук, викладач історії Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату Мирослава Губарчук та свободівець Олексій Типусяк.

Спілкуючись із легендарною постаттю в історії українського національно-визвольного руху, гвардійці розповіли про ситуацію на сході України, де триває повномасштабна не­оголошена війна з російським окупантом, про підтримку бійців волонтерами, поділилися своїм бойовим досвідом, пише Народна воля

Олег Туєшин відзначив, що на Донбасі відбувається замороження військового конфлікту. Згідно з Мінськими домовленостями, наші війська відвели від лінії розмежування важке озброєння, калібром більше 120 мм і є наказ відвести озброєння, калібром менше 100 мм. Це означає, що на передовій залишаються хлопці зі стрілецькою зброєю проти російських танків, гаубиць, градів, «Акацій», «Торнадо», «Буків» та інших видів важкого озброєння. Планово, тихо здається наша територія під назвою демілітаризація. Так зробили в Донецькому аеропорту, коли ворог не міг знищити наших «кіборгів», хоча застосовував і заборонену міжнародними угодами хімічну зброю, й касетні снаряди. А тепер ворог з аеро­порту обстрілює Піски, де знаходяться наші вояки. Так було з Дебальцевим і так тепер здають Широкине, де наказано відвести з передової добровольчий батальйон «Азов», а на їх місце поставлено, нібито, регулярні війська і морських піхотинців. У результаті ворог має прямий доступ до Маріуполя. Олег Туєшин також відзначив, що наші хлопці готові йти в наступ і лише чекають наказу Верховного Головнокомандувача. Мир не може бути без нашої перемоги.

Разом із Олегом Туєшиним у складі 4-го батальйону оперативного призначення Національної Гвардії воює і Андрій Семчук із с. Стримби. Вже рік він захищає нашу землю від російського окупанта. Третього червня ц. р. отримав поранення. Андрій стверджує, що протягом року багато що переосмислив, почав по-іншому дивитися на світ, зрозумів, що наші хлопці, які на передовій, ніколи не стануть рабами, ніколи не стануть на коліна.

Мирослав Симчич розповів як він у січні 1945-го зі своєю Березівською сотнею розгромив каральний полк (405 енкаведистів), котрий під командуванням генерал-майора С. Дергачова прямував на «бандерівську столицю» село Космач. Цей бій Симчич називає своїм коронним боєм із московськими окупантами.

Мирослав Симчич, який відбув в ув’язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні, аналізуючи теперішні події на Донбасі, також зазначив, що не може бути миру без нашої перемоги. Не за абсурдну, т. зв. «тишу» повинні гинути кращі сини України, а за повне визволення окупованих територій як Донбасу, так і Криму.

Не так багато залишилось живих колишніх вояків УПА. Тому держава зобов’язана гідно відзначити неоціненний вклад Мирослава Симчича в розбудову незалежної Української держави, його незламність сили волі та духу. І ми не можемо збагнути чому мовчить наш Президент, до якого неодноразово зверталися народні депутати від ВО «Свобода» з приводу присвоєння легендарному сотенному УПА Мирославу Симчичу звання Героя України?

Свободівка Мирослава Губарчук, викладач історії Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату, у розмові з Мирославом Симчичем зазначила, що війна на сході перебуває у стаді тліючого конфлікту, що т. зв. Мінські домовленості не є легітимними і не мають юридичної сили, в яких Росія виступає як третя сторона конфлікту. Тому треба переходити на Женевський формат домовленостей, де ядерні держави-гаранти – США, Великобританія зобов’язані захистити територіальну цілісність України і не потрібно нас лякати ядерною загрозою з боку Росії. Вже давно необхідно запровадити воєнний стан у державі, щоб вся країна працювала на перемогу над ворогом.

Крім того свободівка зазначила, що не тільки закони, прийняті 16 січня 2014 р., є «драконівськими» і злочинними, а і закони, які прийняті 16 вересня 2014 р. і 16 липня 2015 р., адже за ними легалізують т. зв. «ДНР» і «ЛНР», надаючи «особливий статус» окупованим територіям Донбасу, і хочуть цей статус закріпити в новій редакції змін до Конституції України. Болючим для українців є і те, що пропонують амністію вбивцям і терористам, через яких загинули сотні і тисячі наших патріотів, сотні і тисячі важко поранені.

Не за це гинули наші добровольці і вояки ЗСУ, щоб московський чобіт топтав нашу землю, щоб теперішні можновладці жирували і збагачувались на різних видах контра­банди. І тому тепер дуже актуальним є гасло холодноярівців «Воля України або смерть» і гасло українських націоналістів: «Здобудеш Українську Державу або згинеш в боротьбі за неї!».