Пораненому в зоні АТО бійцю з Івано-Франківська потрібна допомога!

19-річний Володимир з Івано-Франківська потребує негайної допомоги від небайдужих. Щоб видужати після поранення в зоні АТО йому потрібні майже 150 тисяч гривень.

Володимир отримав поранення під час одного з найтрагічніших епізодів АТО – розстрілу українських військ під с. Зеленопілля (Луганська область). Тоді бойові підрозділи вийшли в опорний пункт за 17 км на південний схід від міста Ровеньки  із завданням прикрити ділянку державного кордону.

Уночі, 11 липня, хлопець прокинувся від раптового відчуття холоду та вологи в ногах, та коли подивився – побачив на них кров. По гучним звукам та запаху пороху в повітрі він зрозумів: їх обстрілюють. Ця ніч для багатьох побратимів бійця стала останньою, і навіть колоні з «трьохсотими» дивом вдалося вийти  з-під обстрілу. Пораненого юнака привезли у Дніпропетровський військовий госпіталь, а згодом – перевели до Львівського госпіталю.

Володимир народився та виріс у Івано-Франківську. З дитинства захоплювався плаванням, боксом, а після того,  як побачив по телебаченню фільм про суворовців, у нього з’явилася мрія – стати військовим. Після сьомого класу хлопець пішов у Прикарпатський військово-спортивний ліцей, після закінчення якого двічі намагався поступити до Академії сухопутних військ у Львові, однак йому це не вдавалось.

На якийсь час Володимир був змушений відкласти свою мрію. Та невдовзі почалася війна, і хлопець, дізнавшись про набір у контрактники, одразу забрав документи з Львівського лісотехнічного університету, де навчався, щоб присвятити себе службі Вітчизні. До речі, разом зі стражданнями, поранення принесло молодому бійцю і здійснення мрії – у Львівському госпіталі хлопця прийняли до Львівської «сухопутки». Сам начальник закладу, генерал-лейтенант Павло Ткачук, особисто привітав Володимира та  вручив йому нагрудний знак Академії.

«Саме це було для сина справді найдорожчою винагородою!» – з гордістю каже його мати, Тетяна Домнич.

А ще мати бійця дякує Богові за те, що врятував хлопця у страшний день 11 липня, та вважає цю дату другим Днем народження сина. Вона впевнена: зовсім скоро Володимир встане на ноги та, при необхідності, знову відстоюватиме свою Україну!

Зараз Володимир не може ходити через втрату опороздатності лівої стопи – йому потрібне відновлення дефекту кількох опірних кісток стопи та м’яких  тканин. Інакше боєць може залишитися інвалідом. Наша спільна участь у лікуванні наблизить хлопця ще більше до його благородної мрії – поверне йому здоров’я, яке він втратив захищаючи нас!

Джерело: Біотех.реабілітація поранених.