Продам себе… по частинах

Слово «донор» походить від латинського – «дарувати». Тому розглядати донорство як спосіб швидкого заробітку не зовсім етично. Все-таки донори – це люди, які своїми діями продовжують комусь життя або навіть дарують нове. Звичайно, такий високоморальний вчинок гарно оплачується. Навіть не так – винагороджується.

Але, які б не були первинні наміри, все-таки йдуть на цей крок лише у крайній необхідності, пише ЗК. Здати кров, щоб пообідати, продати сперму чи яйцеклітини, щоб провести відпустку, продати нирку, щоб купити квартиру…

Нажитись... на крові

Про щасливе життя кажуть – повнокровне. До певного часу не замислюємося, що в кожному з нас є лише чотири-п’ять літрів крові. До того моменту, коли її лік ведеться на грами, навіть – на краплини. Тоді чітко усвідомлюємо її ціну. Тому донори крові завжди потрібні.

Останніми роками їх поменшало, адже прибутковою цю справу не назвеш. Хіба «відгул» на роботі можна заслужити. За 500 грам крові у Івано-Франківському центрі переливання крові можна отримати аж 46 грн. Тому краще продавати кров «на місцях» – у лікарнях, пологовому будинку тощо. Про ціну вже домовляєтесь з покупцями – в середньому від 100 грн. за порцію. Інша справа, коли ви є власником рідкісної групи, наприклад, четвертої або резус-фактора «мінус». За таку кров можна отримати від тисячі і більше, залежить від кількості та складності ситуації.

Ідеальний «біобатько»

Відносно швидко можна заробити чоловікам у віці від 20 до 40 років, які можуть стати донорами сперми. Переборовши побоювання, що по світу може бігати купа твоїх дітей, вирушайте в клініку. Основні вимоги, що пред'являються до кандидатів – це фізичне і психічне здоров'я, відсутність дефектів статури і зовнішності, нормальна сексуальна орієнтація. Бажаною умовою є наявність у кандидата дітей, звичайно, здорових. Також бажано, щоб він був у шлюбі. З потенційним донором спочатку проводиться усна співбесіда, з'ясовується рівень інтелекту, шкідливі звички, спосіб життя. Також збирається інформація про можливі спадкові захворювання. Вища освіта та обдарованість якимись талантами – тільки плюс.

Після співбесіди кандидат проходить медичне обстеження. Якщо отримані результати задовільні, то майбутній донор укладає з клінікою договір. Згідно з умовами договору, донор зобов'язується не розшукувати своїх майбутніх дітей, а клініка, зі свого боку, гарантує повну анонімність.

Порція сімені (2-4 грами) коштує від 40-50 доларів. Здавати можна не частіше одного разу на тиждень. Саме стільки коштує можливість стати батьком і при цьому ніколи не бачити своїх дітей.

Є і донори-альтруїсти – готові безкорисливо допомогти продовжити рід людський. На одному з інтернет-сайтів знаходжу справжнього «біоспонсора» (як він сам себе називає) Івана Голоту. Повний сил 43-річний мужчина без спадкових хвороб і шкідливих звичок (майже). Може, як пожертвувати сперму, так і допомогти вирішити проблему безпліддя «натуральним» методом, проте «тільки якщо кандидатка симпатична і фігуриста». На пропозицію скористатися його послугами реагує миттєво, хоча живе за 40 км від Івано-Франківська – на зустріч готовий їхати буквально відразу.

Стала матір’ю… заочно  

З виникненням та масовим використанням процедури штучного запліднення попит на жіночі статеві клітини став шаленим. Навіть є такі вакансії на ринку професій – донор ооцитів. У Івано-Франківську продати яйцеклітини можна у кількох приватних клініках. Платять від 8 до 25 тис. гривень. Все офіційно. Якщо ви, звичайно здорові. Перевага надається блакитнооким білявкам.

Процедура забору яйцеклітин більш складна, порівняно зі здачею сперми. До жінок, які вирішили стати донорами, пред'являються вимоги, набагато жорсткіші: вікові обмеження – 20-35 років, фізичне і психічне здоров'я, симпатична зовнішність, наявність здорових дітей. Але головне, щоб потенційна донорка не планувала у майбутньому мати ще дітей. Донорство яйцеклітини може призвести до пошкоджень яєчників, що може стати причиною безпліддя. Тому, перш ніж зважитися на такий крок, потрібно ґрунтовно зважити, чи варта отримана винагорода таких наслідків. Варто також врахувати, що це все ж таки хірургічна маніпуляція. Тобто є певний ризик для здоров’я. Проводити вилучення яйцеклітини можна не більше десяти разів за життя.

Не обрізуй русої коси!

Довговолосим кралям можна постригтися, а волосся продати, звернувшись за оголошеннями, якими періодично обвішують стовпи і перукарні. Власниця салону краси пані Юлія скуповує волосся, щоб потім виготовляти з нього натуральні пасма для нарощування. Отже, якщо довжина волосся більша 25 см – вперед, стригтися. Чорне або світле, європейське чи азіатське, пряме чи кучеряве – все залежить від уподобань і цілей покупця. Чоловіче волосся, як правило, досить жорстке, а тому до нього є особливі вимоги.

Фіксованих тарифів на волосся немає – ціна визначається при огляді самого товару. Винагорода коливається від 400 до 900 грн. за 100 грамів, сиве і фарбоване оцінять на 5-15% дешевше. Дуже довге із задоволенням куплять колекціонери. Середньостатистична коса до пояса важить 300-400 грамів і вартуватиме від 1600 до 3600 грн.
Оскільки найчастіше покупцями бувають перукарі, то бажано обрізати «матеріал» на місці, попередньо домовившись про ціну – тому що продемпінгувати можуть навіть за те, що волосся, принесене вами, не вичесане. Волосся не псується, тому навіть старовинна бабусина коса може стати у пригоді.

Проте якщо порівнювати затрачені кошти на догляд за волоссям і гроші, які ви можете заробити, то різниця буде незначною. Тому як джерело основного заробітку продаж волосся розглядати не варто. Тим більше, що за давньою українською традицією коса є найціннішим капіталом жінки.

Не відновлюються тільки… нерви

Той, кого дістала рутинна робота за мізерну плату, хто не бачить світла у кінці свого тунелю, кого «вимотали» борги та кредити – не раз задумувався про виграш джекпота, пограбування банку чи… продаж власного органу. В Інтернеті пропозиції переважають попит. Мотивація банальна – скрутне фінансове становище. Це наші реалії.

Найпоширенішими органами для продажу є нирка, частина печінки чи кісткового мозку.
Та продати свої органи в Україні вам не вдасться. Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» передбачає кримінальну відповідальність та позбавлення волі на 7 років. Легально пересаджують тільки від родичів. Та це можна зробити за кордоном: у Іспанії, Китаї, Індії чи Пакистані.
Ціни різні. На сайті «Донор» пропонують до 80 000 доларів. Для такої «зделки» не потрібно шукати сумнівних осіб по темних закутах. Розміщуємо оголошення в Інтернеті й чекаємо дзвінка від потенційних покупців.

Лікар-нефролог Раїса Семенчук говорить: «Людина може жити з однією ниркою. Все залежить від функціонального стану цього органу. Є люди, які народжуються з вродженою аномалією розвитку, з однією ниркою. Термінальна, тобто кінцева стадія хронічної ниркової недостатності потребує проведення нирковозамісної терапії. Є три методи її: гемодіаліз, перитонеальний діаліз, трансплантація нирки. Це взаємозамінні методи лікування. Та які наслідки можуть бути для донора через 5-10 років, це одному Богу відомо. Якщо одна нирка справляється, людина може прожити до глибокої старості. Залишена нирка працює за двох, бо їх ресурс дуже великий. Проте певні обмеження мають бути в плані харчування, вживання алкоголю, контакту з токсичними речовинами. Це все серйозно. Чисто по-людськи, я б не радила до цього доходити. Треба шукати заробіток іншим способом. Але якщо твоїм рідним або друзям необхідна трансплантація, це інша справа, це благородний вчинок».

Всі перераховані вище способи дозволяють швидко (день-два) і легко, без якихось особливих зусиль або навичок зі свого боку, заробити чималі кошти. Чи це виправдано? З прагматичної точки зору, ваша «зайва» нирка – це 500 українських мінімальних зарплат! Це більше 40 років трудового стажу! Чи вартує таке матеріальне благо власного здоров’я? У кожного своя шкала цінностей.