Прикарпатський рятувальник став чемпіоном України з плавання на відкритій воді

Саме ця специфіка служби і стала визначальною у бажанні поповнити ряди рятувальників Василя Михайловича Іроденка, який з вересня 2007 року працює на посаді інженера з пожежної безпеки ППЧ-22 з охорони НГВУ «Надвірна нафтогаз».

Загальновідомо, що робота в екстремальних умовах, щоденні моральні та фізичні навантаження – це та атмосфера, в якій доводиться нести свою службу рятувальникам. А без відповідної фізичної підготовки та відмінного спортивного загартування виконання бойових завдань стає просто неможливим.

Випускник Хмельницького технологічного інституту, інженер-технолог за спеціальністю, він розуміє, наскільки необхідна у цій роботі вимогливість та дисциплінованість і каже, що саме ці риси притаманні і його характеру. 
Воно й не дивно, адже життя Василя Михайловича невіддільне від спорту, якому він присвятив десятки років, а ніщо так не гартує характер і не виховує дисциплінованість та принциповість як обов’язкові щоденні тренування. Незважаючи на те, що робота рятувальника вимагає цілодобової готовності та майже не залишає місця для відпочинку, Василь Михайлович і далі не мислить себе без спорту, якому присвячує весь свій вільний час. І це, безсумнівно, дає свої результати: нещодавно він повернувся з Чемпіонату України з плавання на відкритій воді, де зайняв перше місце на дистанції 2000 метрів. 
Ці представницькі змагання з плавання у морі серед спортсменів-ветеранів і діючих спортсменів проходили з 4 по 7 вересня в Бердянську Запорізької області. Василь Михайлович здобув золоту медаль та грамоту. 
Розповідаючи про свої враження від змагання, каже, що атмосфера була надзвичайно доброзичлива. Прості містяни, які споглядали з берега, просто не приховували свого захоплення, а після змагань підходили до учасників і вітали з завершенням таких непростих пропливів. І додає, що участь і перемога у Чемпіонаті надихають до нових звершень. 
До духу суперництва та спортивного завзяття йому не звикати, адже плаванням займається з одинадцяти років, тобто вже понад тридцять років. У його послужному списку – участь у різноманітних змаганнях всіх рівнів, на яких здобуто більше шести десятків медалей різного ґатунку. Спортивна кар’єра Василя Іроденка почалася під час навчання в Івано-Франківському технікумі фізичної культури у 1978 році. Він – чемпіон молодіжних ігор України серед спортивного товариства «Колос», призер чемпіонату України «Спартак» 1979 року, переможець Всесоюзної спартакіади серед середньо-спеціальних учбових закладів 1981 року. 
Служба в лавах Радянської армії – у танкових військах – внесла свої корективи у спортивне життя: про плавання на довший час довелося забути. Але життя без спорту здавалося нецікавим і неповноцінним, отож, з 1994 по 2002 роки Василь Михайлович – тренер з плавання у надвірнянській спортивній школі ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» «Нептун». До активних спортивних виступів він повертається 1998 року, беручи участь у першому чемпіонаті України з плавання – вже серед спортсменів-ветеранів. Старт нової спортивної кар’єри був успішним: перемога на ньому забезпечила йому місце у складі збірної команди Івано-Франківської області та України. І вже з 1999 року Василь Іроденко – учасник різноманітних міжнародних спортивних змагань, чемпіонатів Європи та світу, які відбувалися в Австрії, Німеччині, Франції, Швеції, Австралії. 
Повну підтримку своєму заняттю спортом Василь Михайлович знаходить у сім’ї – дружина Наталя, вчитель української та зарубіжної літератури ЗОШ №2 м. Надвірної та доньки Неля та Іванка – хоч плаванням і не займаються, але ставляться з великим розумінням до його захоплення, усвідомлюючи всю важливість та ціну, котру доводиться платити за високі результати. Адже смак перемоги терпкий і щедро скроплений потом та виснажливими тренуваннями. Коли запитую про графік тренувань, Василь Михайлович посміхається і каже, що іншого життя для себе вже не уявляє. Тренується часто, здебільшого – на відкритих водоймах. 
Коли Василь Михайлович починає безпосередньо готуватися до змагань чи чемпіонатів, то інтенсивність фізичних навантажень зростає: до вечірніх тренувань додаються обов’язковий ранковий біг на три кілометри і виконання фізичних вправ. 
Що стосується планів на майбутнє, то вони, звичайно, пов’язані зі спортом. Наступного літа чоловік планує взяти участь у Чемпіонаті Європи. Отож, попереду нові тренування і нові перемоги. 
До перемог Василь Михайлович ставиться особливо: вони для нього – не тільки подолання чергової спортивної вершини та елементи самореалізації, а й, як зізнається сам спортсмен, передусім – презентація нашої країни загалом і західного регіону зокрема, за кордоном, уособлення української культури та ментальності, своєрідна символізація землі, на якій народився і виріс, інформує ДСНС.