Різновекторна міфологія


Дивно, що досі в кнайпах і на лотках між перекурами не обговорюють проблему «золота Завіні» на кшталт «золота Довбуша» чи вже геть легендарного «золота Полуботка». Створити міф галичанам просто, потім треба придумати, що з ним робити…

Десь очікувано з’явилася в ноосфері інформація про капосних біженців зі Сходу, які псують життя західнякам. В стилі «а в моєї знайомої кума взяла на квартиру тих з Луганська, то вони їй у вазонок напісяли» поширюється образ ворога. Зі справжніми біженцями мало хто перетинався, але про них говорять і пишуть, і головне, щоби в написаному було згадано про їхні траурні смужки на нігтях і вживання сухариків під час оглядин вистави в найкращому в світі театрі. І все – міф створено. Біженці – сучасні чугайстри і темні ельфи, західняки – підвалина цивілізації і апологети чистих вазонів.

Це міф негарний, але вже зроблений і відданий в експлуатацію. Міфи гарні складатимуть нащадки. Темою для цього може бути діяльність небайдужих людей, які купують в Польщі уживані бронежилети «для особистого користування», переносять залізяку на собі через кордон і відправляють воякам, що беруть участь в антитерористичній операції. Спільнота, як і пасує майбутнім персонажам епосу отримала власну назву. І не використати її буде гріхом, бо іменуються вони «мурахи». В гомерівській «Одісеї» мірмідоняни, очолювані Ахіллом зробили з Трої, як писав Іван Петрович, купу гною.  Myrmidones давньогрецькою – це саме мурахи. Легенда створюється, і хай заздрить їй сліпий еллін.

Але створюючи міф треба пам’ятати, що цей жанр не терпить конкретики. Не варто детально розписувати про те, що в приміщенні Івано-Франківського обласного військового комісаріату відбулась презентація чергової партії бронежилетів для 5-го Прикарпатського батальйону територіальної оборони. Всі ці бронежилети закуплені за кошти простих прикарпатців, які були зібрані людьми до спеціального фонду оборони області, що його створили депутати Івано-Франківської обласної ради.

Вартість кожного бронежилета становила 4 тисячі 600 гривень. Місцеві військові сказали, що тепер в прикарпатських добровольців зі спорядженням все найвищому рівні. І тут вийшла халепа – бронежилетів у батальйоні 220, а служить в цьому підрозділі 421 боєць.

Якщо вже це найкраще забезпечений підрозділ (так кажуть вископосадовці на Прикарпатті), то страшно уявити, що коїться з рештою нашої армії. Хоча і тут для міфотворчості можна все викрутити. Колись, через століття гомери будуть розповідати, що без обладунків «з голим торсом» на шанці ворога за весь час історії людства йшли тільки берсеркери-варяги, які попередньо споживали мухомори, і цілком тверезі українці.

Не міф, а сценарій для середньобюджетного бойовика вкотре представили тернопільські міліціонери, які затримали вже надто наглу банду. За інформацією правоохоронців, декілька осіб, одягнуті у камуфляжну форму з нашивками на передпліччі «12 сотня» напали на працівника міліції, який був при виконанні службових обов’язків. Зловмисники обшукали автомобіль правоохоронця, заволоділи його особистими речами (золотим ланцюжком, мобільним телефоном, службовим посвідченням) та службовим майном (фотоапаратом, біноклем тощо). Міліціонера жорстоко побили. Потім міліціонера закували в кайданки і повезли на зустріч до начальника управління внутрішніх справ, який у той час разом з громадськістю та керівництвом області перебував в Тернопільському аеропорту для зустрічі тіла загиблого в АТО героя з Теребовлянського району. Там вони вчинили конфлікт з начальником управління внутрішніх справ, під час якого декілька разів вистрілили в повітря з пневматичної зброї.

Для написання майбутніх сценаріїв треба обов’язково використовувати мову прес-релізів правоохоронців. Дуже вона насичена і колоритна. А зловмисників «взяли». При собі вони мали три травматичних та один пневматичний пістолет, бойову гранату «РГД-5», два ножі, дерев’яну битку, майже сотню набоїв калібру 7,62 мм, понад десяток набоїв калібру 9 мм, засоби зв’язку, військові однострої. Крім цього, у підозрюваних вилучили муляжі трьох автоматів «АКС-74» та один – автомату «Томсон». От і улюблена зброя Муамара Каддафі та мафіозо часів «сухого закону». Цілком пристойний сценарій, а потім і на легенду можна накрутити.

Збруч