Цей день в історії України: 104 річниця “Листопадового чину”

Щорічну в Івано-Франківську 1 листопада відзначають проголошення Західноукраїнської народної республіки. Цьогоріч через війну у місті вирішили відмовитися від гучних святкувань.

Втім, історія української державності столітньої давнини актуальна і тепер. Адже як тоді, так і зараз, українцям знову доводиться відстоювати право на незалежність. 

1 листопада 1918 року у Львові розпочалося повстання, метою якого було встановлення української влади на західноукраїнських землях, що увійшло в історію під назвою “Листопадового чину”. Внаслідок чого згодом проголошено Західноукраїнську Народну Республіку.

“Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки”, - емоційно виголосив полковник УГА Дмитро Вітовський під час засідання Української Національної Ради та Військового Комітету увечері 31 жовтня.

На уламках Австро-Угорської імперії, що зазнала поразки у Першій світовій війні, поляки, чехи, словаки проголосили національні держави. Влада новопроголошеної Польщі заявила про включення Галичини до складу своєї держави. Зі згоди Антанти була створена Польська ліквідаційна комісія, яка мала б шляхом збройного виступу захопити владу у краї. Тим паче, що адміністративні посади у Східній Галичині займали поляки. Для реалізації цих планів на 1 листопада було заплановано приїзд комісії до Львова.

31 жовтня представники Української національної ради та Центрального військового комітету на чолі із сотником Дмитром Вітовським зібралися у львівському Народному домі для прийняття рішення. Вітовський переконав зібрання негайно, не чекаючи приїзду ліквідаційної комісії, перебрати владу в місті на себе.

Військовий комітет перейменовано в Українську генеральну команду, яка стала керівним центром повстання. Штаб розташовувався у Народному домі.
Повстання розпочалося о 4–й годині ранку. Українські частини зайняли ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал, банк, летовище. Над ратушею і намісництвом підняли синьо-жовтий прапор.

1 листопада у тодішньому Станиславові було похмуро та падав дощ, однак інформація, яку оголосили у Львові, підняла дух жителів міста. Все українство радісно сприйняло новину про проголошення ЗУНР. Втім, вставити українську владу було важко, бо в місті на той час було 13 тисяч євреїв та 11 тисяч поляків. Станіславів був переповнений ними. Тому українці мусіли діяти рішуче. 

Як не парадоксально, але Листопадовий зрив у Станиславові здійснювали українці, очолювані онімеченим чехом Лаєром. Він же деякий час був військовим комендантом, оскільки офіцерів-українців у місті на початку листопада 1918 р. не було. Лише згодом військову комендатуру очолив Олексій Гаванський.

Так, майже безкровно українська влада була встановлена в Станіславі, Коломиї, Снятині, Жовкві. В деяких містах це відбулося завдяки збройним виступам місцевих жителів.

Та попри утворення українського уряду та проголошення ЗУНР, збройне протистояння між Українськими Січовими Стрільцями та польськими вояками призвело до польсько-української війни. При загальній рівновазі сил сутички переросли у затяжний військовий конфлікт.

В таких умовах українська влада насамперед намагалася організувати мобілізацію громадян до Української галицької армії, налагодити її постачання зброєю, боєприпасами, амуніцією, продовольством і фуражем. Саме тому в Станиславові одразу було взято на облік усю наявну зброю та оперативно складалися списки військовозобов’язаних. 

21 листопада унаслідок кровопролитних боїв польські війська захопили Львів, тому уряд ЗУНР переїхав до Тернополя. З 2 січня 1919 року УНРада і уряд ЗУНР перебували у Станиславові.

Втім, тогочасні прорахунки не дали ЗУНР вистояти у польсько-українській війні. Українська Народна Республіка, сама боролася з більшовиками за виживання і тому не могла допомогти українським областям в Галичині.

Та перемога 1919 року згодом обернулась для Речі Посполитої великою геополітичною катастрофою. Адже тодішня поразка української державності призвела до відновлення Російської імперії уже під назвою СРСР. Останній у 1939 р. разом з Третім Рейхом здійснив «четвертий поділ Польщі».

Світлини з виставки "Станіславів в час Листопадового зриву 1918 року" в обласному музеї визвольної боротьби 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!