У Франківську встановили анотаційну дошку загиблому на війні Юрію Дякуну

Пам’ятний знак оборонцю встановили та освятили на стіні будинку, де жив військовий. На будинку 179 по вулиці Мазепи тепер люди зможуть віддати шану, проходячи неподалік. Адже тут Юрія Дякуна знали всі. Ще з 2014-го чоловік активно волонтерив, допомагав військовим, йдеться на сайті міського голови Руслана Марцінківа.

«Коли почалася війна, він був за кордоном на той час. Він подзвонив і сказав, що їде додому. Я сказала: «Сину, інші хлопці тікають. Чого тобі, дитино, їхати? – «Я не зможу, мамо, в мене покликання душі!». – І третього березня він вже пішов в частину. Він не був обов’язковий по службі, він не служив в армії. Але він так любив свою Україну, він так хотів, щоби був мир», - розповіла присутнім про сина мати загиблого Героя Юрія Дякуна Марія Дякун.

Повернувшись із-за кордону, Юрій Дякун вступив до лав 50-го полку Національної гвардії України. Був відважним та добрим. Прагнув якнайкраще розвинутися у військовій справі. Багато вчився і вчив товаришів. Згодом, після року служби Юрій Дякун сам попросив, щоби його перевели у гарячу точку боронити Батьківщину. Життя захисника обірвалося 26 березня 2023.

 «Добровільно прийшов до лав 50-го полку НГУ. Приймав безпосередню участь у відсічі збройної агресії. На жаль, ми втратили цього воїна, 26 числа будуть роковини загибелі. Був відважним воїном, самостійно, добровільно навчав, навчався, підтримував своїх побратимів. Але, на жаль, смерть зустріла його на території Луганської області, в населеному пункті Шипилівка в Серебрянському лісництві під час обстрілу, на жаль, він загинув», - пригадує заступник командира частини по роботі з особовим складом Юрій Павловський.

У Юрія Дякуна залишилися матір, дружина та двоє синів.