У Коломиї відкрили пам'ятник Василю Стефанику


2 Листопада 2023, 11:29
У середу, 1 листопада, у Коломиї відкрили пам'ятник видатному письменнику Василю Стефанику.

Про це повідомив голова Коломийської громади Богдан Станіславський.

"На місці, де в 2021 році громада заклала наріжний камінь під пам'ятник, сьогодні вже стоїть постамент великому сину покутської землі. На цю знаменну подію зібралися гості з усіх куточків нашої області, завітали і рідні видатного письменника - його внуки та правнук. Знаменно, що цей пам'ятник втілює не тільки данину пам'яті та шани Василю Стефанику, але й історію незламної боротьби та віри автора скульптури Михайла Дмитріва. Адже від проєкту пам'ятника до його втілення в бронзі, як хотів скульптор, пройшло 40 років і попри супротив совіцьких окупантів та часу сьогодні цей монумент у Коломиї - як колись і задумував митець", - зазначив він.

В. Стефаник — один із представників Покутської трійці (умовне об’єднання трьох українських письменників: Василя Стефаника, Леся Мартовича та Марка Черемшини. Назва походить від регіону, оскільки усі троє були з Покуття. Завдяки постійній та тісній співпраці молоді письменники пройшли так звану Франкову школу та сформувалися під його безпосереднім впливом. Саме І.Франко брав активну участь у становленні та формуванні таланту Стефаника, Мартовича та Черемшини.

Творчість В. Стефаник розпочав поезіями в прозі (1896-1898 рр.). У жовтні 1897 р. на сторінках чернівецького, часопису «Праця» була надрукована новела «Виводили з села», пізніше — новели «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка» та «Сама саміська», які одразу зробили його широковідомим українським письменником. Ці твори ввійшли до першої збірки В. Стефаника «Синя книжечка» (1899 р.). Пізніше виходили книги новел «Камінний хрест» (1900 р.), «Дорога» (1901 р.), «Моє слово» (1905 р.), «Земля» (1926 р.). Шанувальники творчості митця називали його, за висловом Марка Черемшини, «поетом мужицької розпуки».

Новаторство Стефаника полягає у тому, що він є творцем психологічної новели. Він будує сюжети не на розвитку зовнішніх подій, а на змінах почувань та переживань. У творах письменника немає авторських роз’яснень та тлумачень, говорять, роздумують самі персонажі. Тому його твори побудовані на монологах та діалогах. Він прагнув, щоб кожне слово у його новелах звучало, як згусток людського болю, повноголосо. Його твори стилі, глибоко ліричні, що порівнює їх із народною піснею.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!