Ми звикли, що музей – це простір, де експонати можна лише споглядати. Усе заховане за скло, діє суворе правило: «руками не чіпати». Але що робити тим, хто не бачить зовсім? Чи може музей бути цікавим і зрозумілим для відвідувачів із тяжкими порушеннями зору?
На Прикарпатті є кілька музеїв, які вже мають досвід взаємодії з такою категорією відвідувачів. Серед них – Косівський музей Гуцульщини, філія Національного музею Гуцульщини та Покуття. Тут давно впроваджують сучасні підходи до змістової доступності: експонати можна не лише роздивитися, а й обстежити тактильно. Саме тут нині реалізується новий проєкт, що робить спадщину Гуцульщини доступною навіть для тих, хто втратив зір.
Як усе починалося
Ще десять років тому Косівський музей Гуцульщини був типовим провінційним закладом із «пострадянським» оформленням: експонати у громіздких вітринах, мінімальні підписи. Для відвідувачів це було радше сховище старовини, яке охороняло речі, але не розповідало їхню історію.
Зміни почалися у 2015 році, коли керівницею стала Вікторія Яремин. Вона привнесла нове бачення: музей має не лише зберігати й досліджувати, а й активно взаємодіяти з людьми. З’явилися квести, інтерактивні екскурсії, лекторії, партнерство з місцевою владою та школами, участь у міжнародних проєктах.
Тоді ж на науковій конференції Вікторія познайомилася з Кірою Степанович, фахівчинею з аудіодискрипції та змістової доступності культурних установ для відвідувачів з порушеннями зору та співробітницею Педагогічного музею України. Зустріч стала початком співпраці: у Косові з’явилися перші адаптовані елементи, а музейники пройшли спеціальний тренінг із взаємодії з відвідувачами з порушеннями зору.

Кіра Степанович, фахівчиня з музейної та театральної аудіодискрипції
Інноваційні методи різко контрастували із застарілим оформленням. «Старі вітрини не передавали ні краси, ні цінності експонатів. Ми прагнули створити сучасну експозицію з інтерактивом, якісним дизайном та доступністю», – згадує Вікторія Яремин.
У 2021 році за підтримки Косівської міської ради та грантових коштів музей відкрив нову інтерактивну експозицію «Історія косівської кераміки». Головною її особливістю стала можливість взаємодіяти з експонатами: відвідувачі могли відчути себе дослідниками. Продумане освітлення та сучасний дизайн підкреслювали естетику кераміки, що представлена від XVIII століття до сучасності.

Тактильні зразки – пічні кахлі в Інтерактивному залі косівської кераміки
Це була перша в Україні експозиція кераміки з елементами змістової доступності для відвідувачів з порушеннями зору. Консультувала Кіра Степанович разом із незрячим тестувальником Віктором Райковським.
«Найбільше людей захоплювала саме можливість обстежити тактильно керамічні зразки До нас приїжджали незрячі навіть із Києва, Харкова та Краматорська», – каже завідувачка музею.
Співпраця з Українським культурним фондом
Після успіху керамічної експозиції команда вирішила оновити ще один зал – історії гуцульського дереворізьблення. Його також запланували зробити доступним для незрячих.
«Це не менш цікава тема, ніж косівська кераміка. Тут і європейське визнання, і мистецькі династії, і новаторські технології, які нині наслідують понад 50 майстрів. Тим більше, нещодавно гуцульське дереворізьблення та боднарка увійшли до переліку об’єктів Нематеріальної спадщини України», – розповідає Вікторія Яремин.
Реалізації задуму завадили карантин і війна. Але цього року Косівська міська рада знову підтримала музей і подала спільну заявку до Українського культурного фонду. Серед понад 170 проєктів ініціатива посіла 6 місце та отримала фінансування. Роботи стартували влітку.
Доторкнутися до спадщини
До розробки елементів змістової доступності знову долучилася Кіра Степанович. Вона має понад 10 років досвіду у створенні матеріалів для людей із порушеннями зору та нині працює з ветеранами, які втратили зір та потребують протезування.
«Створювати тактильні зразки для музею – це завжди виклик і певний експеримент. У світі дуже мало прикладів комплексного підходу, які можна взяти за зразок», – стверджує Кіра.
У новому залі будуть представлені для тактильного обстеження види деревини, орнаменти різьби та бондарний посуд. Також спеціально розроблено описи та путівник спеціальним рельєфно-крапковим шрифтом – шрифтом Брайля. Як показала практика, тактильні зразки збагачують сприйняття та потрібні не тільки незрячим. Для розробників було принципово важливо відтворити їх саме з дерева та за класичними гуцульськими технологіями.
Наприклад, для ознайомлення відвідувачів з типами бондарного посуду, команда звернулася до знаного косівського майстра Йосипа Приймака. Він виготовив декілька традиційних дерев’яних посудин та оздобив їх випалюванням. Бербеницю, коновку, рогач, гарчик та маслобійку можна брати в руки, розглядати. Відвідувачам пропонують творче завдання – розкласти посудини по коміркам відповідно до підписів з назвами. Підписи виконані збільшеним шрифтом і продубльовані шрифтом Брайля.

Завідувачка музею Вікторія Яремин у майстерні боднаря Йосипа Приймака
Ще одна локація пропонуватиме тактильне знайомство з улюбленими мотивами орнаментів гуцульських різьбярів. Виготовити відповідні тактильні зразки взявся відомий різьбяр з Косова Мирослав Радиш.
«Серед безлічі елементів і мотивів гуцульського різьблення було вибрано 12 найхарактерніших. – розповідає пан Мирослав, - «Це було не зовсім так, як я уявляв. Спершу я хотів додати дрібні елементи, як у класичній гуцульській різьбі. Але для незрячих це виявилося тактильним шумом. Довелося переробити, щоб чітко передати форму».
Нічого для незрячих без незрячих
Перед розміщенням у залі всі елементи проходили апробацію. Їх перевіряли консультанти з порушеннями зору. Спершу зразки протестував Віктор Райковський. «Мене вразило, що вони зроблені з натурального дерева, а не з пластику. Це чудова ідея – дати незрячим можливість доторкнутися до цих виробів. Майстри постаралися на всі сто!», – зазначив він.
Після корекцій зразки протестувала Тетяна Антоненко, досвідчена експертка у сфері музейної доступності.
«Такі проєкти надихають. Дуже цінно, що все робиться за участі самих незрячих. Це дозволяє зробити матеріал максимально зручним для відвідувачів», – наголосила вона.
Відкриття – вже восени
Невдовзі тактильні зразки розмістять в оновленій експозиції «Інтерактивний зал історії художньої обробки дерева на Гуцульщині» у Косівському музеї Гуцульщини. Відкриття заплановане на кінець жовтня.
Простір створюється в межах проєкту «Інтерактивний музей Гуцульщини – популяризація традицій художньої обробки дерева шляхом модернізації частини експозиції Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини». Ініціативу реалізують за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-Громаді» у межах програми «Культура. Регіони».
Заявник – Косівська міська рада у партнерстві з Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, філією якого є Косівський музей Гуцульщини.
За повідомленням команди Проєкту
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!
