«Від мого крану теж іноді залежить, чи злетить літак» - водій-кранівник Франківської бригади авіації

В авіації є люди неромантичних професій, про яких зазвичай не знімають фільмів і не складають пісень. Але без їхньої праці не злетить жоден літак, не зрушить з місця жодна важка техніка.

Один із таких — водій-кранівник із позивним «Дядя Міша», кажуь у групі комунікацій 114 бригади тактичної авіації.

Він має за плечима 36 років стажу за кермом крана і майже 40 років роботи в Прикарпаттяобленерго. Звідти й прийшов у лави Збройних Сил — у 2022 році, добровільно, разом зі своїм вірним залізним другом — краном «КС-55727-1 на базі автомобіля «МАЗ».

"У нього стріла 28 метрів, вантажопідйомність — 25 тонн. За всі ці роки він мене жодного разу не підвів", — розповідає чоловік.

До війни пан Михайло працював на тій самій посаді в енергетиці, тому швидко звик і до військового ритму. Його робота нині — завантаження та розвантаження різних агрегатів, аеродромних плит, техніки, озброєння, а іноді навіть літаків.

"Багато хто дивується, коли чує, що кран може допомагати навіть літакам, але для нас це звична справа. Головне — мати тверду руку та великий досвід", — каже «Дядя Міша».

Своїм краном він керує вже 15 років. Машину знає, як свої п’ять пальців. В «Обленерго» кажуть, що дуже хотіли б повернути такого спеціаліста. Там зізнаються: «Якби він повернувся, ми б навіть новий кран для нього знайшли». Бо таких фахівців — одиниці.

Попри свій 58-річний вік «Дядя Міша» працює вдень і вночі, за будь-якої погоди. Каже, що звик не рахувати годин і не боятися важких умов — головне, щоб робота була зроблена вчасно та якісно.

"Коли бачиш, що від тебе щось залежить, тоді й сили з’являються. Я знаю, що від мого крану теж іноді залежить, чи злетить літак. І це дає відчуття гордості", — розповідає він.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!