Як технік франківської бригади авіації разом з побратимами взяв у полон 11 росіян у бою біля Вовчанська

У 114 бригаді тактичної авіації розповіли історію Олексія "Панди" Середи, який у 2024 брав участь у боях біля Вовчанська.

Олексій Середа — головний сержант, технік однієї з систем навігації 114 бригади тактичної авіації на позивний «ПАНДА». Його основне завдання — підтримувати функціонування навігаційної системи для бойових вильотів авіації, розповідають військові.

"У середині 2024 року, за плановою ротацією, мене відрядили до Харківського Національного університету Повітряних Сил для виконання бойових завдань у складі зведеного батальйону «Материк». Ми тримали оборону на Вовчанському напрямку, зокрема в населеному пункті Стариця, Харківської області. Я виконував обовʼязки командира відділення. В моєму підпорядкуванні були справжні професіонали, і під час кожного бою ми діяли злагоджено, як єдиний механізм", — ділиться Олексій.

30 вересня "Панда" був на бойовому завданні на спостережному пункті у селі Стариця. Вранці воїни отримали повідомлення, що до них проривається ворожа штурмова група. Бійці зайняли позиції, аби відбити ворожий штурм.

"О 14:30 ми почули голоси ворожої піхоти. Після того, як ми побачили противника, відкрили вогонь. Бій був запеклим, але ми мали підтримку ударних безпілотників від сусідніх підрозділів. Ворог був змушений сховатися в підвалі сусіднього будинку. Завдяки підтримці операторів дронів ми дізналися, де саме сховалася ворожа піхота. Тому вирішили підійти до підвалу та закидати його гранатами. Після застосування великої кількості гранат ми вирішили запропонувати ворогу здатися. Через кілька хвилин 11 ворожих солдатів без зброї вийшли з підвалу і здалися в полон. Ми були в шоці — нас було лише четверо, а їх цілих 11! Це було неймовірно", - розповідає Олексій.

Коли конвоювали полонених, бійців атакували ворожі дрони. Вони скинули боєприпаси - Олексій отримав поранення в ліве передпліччя.

"Але від адреналіну сильного болю я не відчував, тож продовжував зв'язувати полонених. Було боляче, але емоції переважали будь-яку біль. Ми дочекалися резервної групи, яка забрала полонених, і мене евакуювали з позиції на більш безпечне місце. Ввечері я вже був у військовому госпіталі. Після лікування я повернувся до служби", - додає військовий.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!