Чергову партію ліків від «Індар» Горлівка може не отримати

Наприкінці минулого року Горлівка знову отримала благодійність від київського заводу «Індар», що займається випуском інсуліну, якого має вистачити до кінця січня. Сьогодні на заводі готують наступну партію інсуліну.

Перший раз така допомога у Горлівську міську лікарню №2 прийшла в жовтні. Тоді доставили 480 флаконів інсуліну «Хомудар» на суму 25 тисяч грн. А наприкінці грудня для горлівських інсулінозалежних хворих була отримана ще одна партія інсуліну. На цей раз до міськлікарні №2 прийшло 782 флакона ліків на суму 40 тисяч грн.

–Добре, що в цей важкий для Горлівки час керівництво київського заводу не відмовляється від допомоги горлівчанам і що більш приємно - обіцяє і надалі допомагати горлівським інсулінозалежним хворим, - говорять в міській лікарні № 2. 

На підприємстві нам повідомили, що наступна партія інсуліну вже готується і до кінця місяця повинна бути доставлена в Горлівку. Але, також нам повідомили, що цього може і не відбутися, тому що «Індар» сьогодні переживає складні часи - рейдерське захоплення російским бізнесменом Ігорем Сало.

 Про те, що це саме Ігор Сало твердить не один джерело.

Для більшості українців його прізвище ні про що окрім гастрономічного символу країни не говорить. Але Ігор Сало, хоча і любить світську хроніку, все ж є «сірим кардиналом» українського та російського бізнесу і політики.

Рядові жителі країни вперше почули про Ігоря Сало у зв'язку зі скандалом, пов'язаним з першим рейдерським захопленням «Індару». Тоді люди стояли під стінами заводу з плакатами з його фотографіями, звинувачуючи Сало в крадіжці заводу у держави, а фактично у простих громадян.

Але наші політики знайомі з Ігорем Сало досить давно. Є свідчення, що Ігор Сало, починав з наркобізнесу. Потім його погляд упав на фармакологію. Тут він уже розвернувся набагато масштабніше. І коло його знайомств значно розширилось.

Нині він зацікавився спиртовим бізнесом. Через свою людину - генерального директора "Укрмедпром" Тетяну Такачік він уже захопив два заводи - «Межиріцький вітамінний завод» і Ладижинський спиртзавод «Екстра». Спирт - це основа для виробництва багатьох ліків. Але судячи з діяльності Ігоря Сало, спирт буде основою для нового контрабандного шляху.

У мережі Ви не знайдете жодного особистого інтерв'ю Ігоря Сало. Практично немає і його фотографій.

Анна Калмикова, психоаналітик, склала психологічний портрет Ігоря Сало, людини через дії якого, інсулінозалежні люди в Горлівці, в лютому залишаться без життєво необхідного для них ліки.

 - Психологічний портрет складений за допомогою физиогномические аналізу (за методом В.І. Тараненко) на основі наданих фото в електронному вигляді, - каже психолог. - Проведений аналіз фото дає можливість припустити, що досліджуваний впевнений в тому, що завжди може прорахувати все і найкращим чином. Самовпевненість - одна з найбільш характерних рис цього персонажа. При цьому він не звертає увагу на моральні принципи, інтереси інших людей і законність того, що відбувається. Взагалі, закони, будь вони моральними або юридичними, його мало цікавлять. Також піддослідного можна сміливо назвати класичним зрадником. Виходячи з фізіогноміки особи, психолог зробив висновок, що даній людині властиві боягузтво, підлість. Він може дати обіцянку і не виконати її.

Що стосується сім'ї, то таким людям однолюбство не властиво. Мало того, найбільш імовірно, що Ігор Сало має відразу кілька сімей, в яких намагається реалізувати своє его. До своїх дітей ставиться вкрай нешанобливо. Їхня думка його не цікавить. Дорослих дітей може використовувати у своїх корисливих цілях. Можливо, навіть підставити в слизькій ситуації.

Заробляти гроші ця людина не може. Свій капітал він швидше вкрав, ніж заробив. Є ймовірність, що випробуваний навіть в юні роки не заробляв чесно.

Гроші для цієї людини значать дуже багато. Більше, ніж сім'я. Більше, ніж честь. Про таких кажуть: "за гроші продасть і рідну матір".

Дану характеристику ми дали почитати 15 людям різного віку та соціального стану. Усі сказали, що ця людина була б їм неприємною. Дванадцять, характеризуючи Ігоря Сало на базі психологічного портрета, вжили такі епітети, як "злий", "недобрий", "хитрий". Троє припустили, що це психологічний портрет злочинця. Двоє запідозрили, що під характеристикою ховається якийсь відомий політик з недоброю репутацією.

Тільки не зрозуміло одне: чому бізнесмен з таким минулим і насиченим злочинними схемами сьогоденні, працюючи при цьому на російську владу, досі вільно знаходиться на території України. Адже його зв'язок з російським бізнесом, владою та силовими структурами - беззаперечний. Скільки ще таких "сало" буде наживатися на простих українцях? Красти наші природні ресурси, "відхоплювати" унікальні підприємства? Агент ФСБ, людина, яка наживається на смертях українців, не має права навіть перебувати в Україні. Питання до української влади: коли?