Прикарпатські нові громади між пологами та цвинтарем
Процес децентралізації, який на етапі створення об’єднаних громад так форсувала держава, різко загальмував. Скоріше навіть не загальмував, а на повному ходу врізався у глуху стіну і зупинився.
Нові громади, яким за умови оперативного утворення обіцяли і фінансову підримку і передачу купи повноважень нині навіть не мають як зареєструватися. Виконання бодай базових – елементарних функцій місцевого самоврядування там теж виявилося неможливим, пише Збруч
Причина – відсутність повного законодавчого пакету у цій сфері та розбалансованість структур, які б мали супроводжувати старт функціонування нових об’єднаних громад – передавати повноваження, навчати ними користуватися, координувати і фінансувати.
«Сміття перестає вивозитися, кладовища - прибиратися, бо вони обслуговувалися районом, а можливість створити власні комунальні підприємства заблокована», - констатує стан справ на рівні громад представник Івано-Франківщини у Верховній Раді, народний депутат від партії «Воля» Юрій Дерев’янко. Свого часу саме він вів активну роз’яснювальну роботу в громадах та здійснював методичну їхню підтримку. Нині він повертає до реальності своїх колег у парламенті, закликаючи прийняти повний пакет законів, які б дозволили новоствореним громадам повноцінно запрацювати. Територіальні громади станом на сьогодні не мають можливості здійснювати будь-які платежі, надавати людям адміністративні послуги, врешті решт, бодай зареєструвати об’єднану громаду, ліквідувати старі ради, створити нові органи управління громадою тощо.
На сьогодніі в Україні де-юре створено 159 нових об'єднаних територіальних громад (ОТГ), а це 788 колишніх рад, 1000 населених пунктів та понад півтора мільйони мешканців.
У Івано-Франківщині, на прикладі якої Z хоче продемонструвати усю «глибину глибин» проблеми таких об’єднаних громад є три: Старобогородчанська в Богородчанському районі, Верхнянська у Калуському районі та Печеніжинська на Коломийщині, яка стала першою в цілій Україні, що успішно пройшла процес об’єднання.
«Тепер влада не хоче віддавати повноваження на місця, вперто упирається. Обласна адміністрація вимагає від нас залишити їм усі свої повноваження, щоб ми ними не скористалися. Все лишити по-старому, бо вони жити по-новому не хочуть» - нарікає голова Старобогородчанської територіальної громади Ярослав Здерка.
Івано-Франківська ОДА, схоже, не очікувала претензій. З усіх трьох громад полетіли сигнали, що зареєструвати ОТГ неможливо, управляти тим, що ще вчора належало району чи області, теж нереально. До того ж де на це брати гроші, теж ніхто не каже. Скликавши усі головні служби, керівництво ОДА намагалося якось утримати ситуацію.
«Сьогодні ми працюємо над тим, щоб тут, на місці, дати відповіді на ці запитання, оскільки якихось чітких нормативно-правових актів, які би це роз’яснювали, ми в багатьох випадках не маємо. Потрібно, щоб територіальні громади, які ризикнули і об’єдналися, не відчували себе зараз покинутими» - підбадьорює голів ОТГ заступник голови Івано-Франківської ОДА Ігор Пасічняк.
Печеніжин був першим
Йому на допомогу приходять обласні служби. Медики радять не рубати з плеча, бо в медицині ще й свої реформи, і десь на початку грудня міністерство нарешті збереться з цього приводу. Загалом же все виглядатиме приблизно так: громада з власного бюджету буде виділяти кошти для лікування свого мешканця. Щоправда з бюджету, якого поки що не має.
Обласні чиновники від освіти готові відрядити своїх фахівців, аби ті допомогли з налагодженням місцевого освітнього процесу.
Громадам в першу чергу радять утримувати те, що є, а лише згодом розвивати щось нове. До прикладу, не варто будувати спортзал, якщо отримали у спадок школу, медичний заклад та пожежну.
Соцзабез, ця причта во язицах для усіх, хто стоптав не одну пару мештів за довідками та пільгами, нині може перебратися до центру ОТГ з розрахунку 1 працівник на 1 тис.мешканців. Але Мінсоцполітики ще й не думало, як воно буде ділитися з громадою електронною базою даних.
«Жодна державна структура не скаже, що у твоїй територіальній громаді має бути штат 20,30 чи 50 осіб. Це на розсуд громади. Але запропоновано назви відділів та орієнтовна кількість працівників, доведена до цих відділів. Це не догма», - роз’яснює Марія Баран, експерт Офісу реформ в Івано-Франківській області.
Територіальні громади у більшості своїй окрім великого бажання та трохи грошей на утримання дитсадків, клубів та бібліотек, якщо у них є такі, на сьогодні майже нічого не мають. Однак до 1 січня 2016 року вони мали би вже зареєструватися та прийняти собі на баланс майно громад, що об’єдналися, створити тимчасовий штатний розпис, почати підготовку до створення власних комунальних підприємств, організувати представництва органів державної влади в громаді: пенсійного фонду, казначейства, соціальних служб.
Однак через відсутність законодавчого регулювання це зробити нереально. Юрій Дерев'янко наприкінці листопада звернувся до Верховної Ради з наполяганням ухвалити наступні законопроекти:
№3106 (щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та правонаступництво)
№3510 (щодо розмежування земель на територіях об'єднаних територіальних громад)
№2983 (щодо механізму бюджетного фінансування місцевих громад на перехідний період)
№3490 (щодо регулювання процедури складання проектів бюджетів ОТГ).
Два останніх під тиском громадськості були прийняті ВРУ 27 листопада, а це значить за умови швидкого підписання президентом до нового року таки вдасться щось змінити у цьому розбалансованому процесі.
Громади чекають рішень парламенту
Якщо народні обранці швидко голосуватимуть за ефективну децентралізацію, то на переконання депутата Івано-Франківської обласної ради від партії «Воля» Ольги Галабали, громади поступово ставатимуть де-факто господарями на своїй землі.
«З 1 січня 2016 року ОТГ вже б мали стати повноправними: з 65% податків, які залишаються на місцях, з прямими стосунками з державним бюджетом, отримати близько 10 млн. на кожну громаду інфраструктурної субвенції, почати розпоряджатися землями поза межами населеного пункту, створити власний апарат з відділами освіти, економічним відділом та іншою повноцінною структурою. Фактично, перетворитися за статусом на місто обласного значення, як це і передбачено реформою децентралізації», - прогнозує Ольга Галабала.
На нараді, яка відбулася у Івано-Франківській ОДА стало відомо, що профільні міністерства зовсім не поспішають віддавати повноваження на місця. Виглядає на те, що саме різкі заяви народного депутата та крик про допомогу потопаючих – голів новостворених громад - привів їх до тями. Так, поки що Мінфін не сприяє тому, аби громади відкривали окремі рахунки та не дає ніяких роз’яснень щодо того, як мають формуватися нові бюджети громад.
Об’єднаним громадам було обіцяно так звану «інфраструктурну субвенцію». Загалом на всі громади це мало бути 3,5 млрд. гривень. Сьогодні Кабмін уже говорить лише про 1,5 млрд. гривень. Та для отримання навіть цих коштів громади мають сформувати план зонування території та інвентаризацію, що дозволить отримати в розпорядження землі поза межами населених пунктів та почати залучення інвесторів, привести до належного вигляду адміністративні будинки та відкрити ЦНАПи, організувати роботу власних комунальних підприємств та створити іншу інфраструктуру, необхідну громаді.
Щодо Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров’я, Мінфіну, Мінюсту, то їм слід виробити механізм, як фінансувати громади, виплачувати заробітну плату працівникам і здійснити їх переведення. Від міністерств на місцях очікують також і організацію навчань з управління: як проводити тендерні закупівлі для шкіл, садочків, закладів культури, бібліотечної мережі, амбулаторій, ФАПів, лікарень. І усе це зробити теж треба швидко.
Юрій Дерев’янко та Ольга Галабала переконані, що якщо до кінця року питання об’єднаних територіальних громад не вирішиться, ми фактично поховаємо всю адміністративні реформу.
