Прикарпатським господиням на замітку: Які страви мають бути на столі на Святвечір

Святий вечір — одне з найурочистіших християнських свят, яке відзначається ввечері напередодні Різдва Христового.

Згідно з давньою українською народною традицією Свята Вечеря у переддень Різдва збирає за столом усю велику родину. І що важливо – спізнюватися до столу аж ніяк не можна. У цей день наші прадіди нічого не їли аж до самого вечора. І лише з першою зорею на небі, яка, за біблійними переказами, несе благу звістку про народження спасителя – Ісуса Христа, українці розпочинали святкову трапезу.

Хоча Святий Вечір припадає на останній день Різдвяного (пилипівського) посту, і всі страви, які до свята готують господині – пісні, називається вона багатою вечерею, бо стіл у цей вечір багатий 12-тьма стравами.

Головна різдвяна страва – ‪кутя‬. Готують її з немеленої пшениці, рису, вівса або ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів. Зерно в куті символізує вічне життя і достаток, а солодкість – символ райського блаженства. До багатьох видів куті обов’язково входять мед, горіхи, мак, прянощі. Її, як правило, готують окремо: зерно або крупу відварюють у великій кількості води або варять розсипчасту кашу, потім додають солодку частину і добавки.

Ще однією важливою стравою є узвар з сушениць, а інші можуть змінюватись залежно від уподобань господині та традицій регіону.

Перелік традиційних страв, котрі готують на Святвечір:

Кутя

Узвар

Пісний борщ (з вушками, з грибами та чорносливом)

Грибова юшка

Вареники з капустою або картоплею

Голубці

Маринований оселедець

Смажена риба

Тушкована капуста (з грибами, з квасолею)

Квасоля

Хліб

Пампушки

Часник

Що символізують страви: 

Кутя. Кутя – найголовніша страва на столі у Святвечір, з якою прийнято починати трапезу. Зерно символізує достаток і вічне життя, воскресле життя, а мед – символ чистоти та Божого слова. Мак символізує мучеництво, невинно пролиту кров. Кутю після вечері залишають на цілу ніч на столі для душ померлих, оскільки кутя символізує єднання з Богом і світом померлих.

Узвар. Узвар символізує народження, нове життя, а саме – народження Ісуса Христа, а вода є символом очищення душі і тіла. З давніх-давен узвар символізував хороше життя, оскільки сухі і свіжі фрукти, які використовують у приготуванні узвару, означали родючість, а мед – солодке життя.

Борщ. На Святвечір готується пісний борщ з овочів, який заквашується заздалегідь приготованим квасом з буряка. Він має насичений темно-червоний колір і символізує кров дітей з Вифлиєма, яких Ірод наказав убити.

Капусняк. Для приготування капусняку використовують капусту, яка є символом міцності і простоти водночас, єдності навколо однієї основи – Христа Бога.

Хліб. Хліб, калач або ж кочарун символізують смерть і воскресіння: зерно кидають у землю, воно «помирає», але дає плоди, тим самим «воскресаючи».

Риба. Риба – це знак християн. Три рибини з однією головою, або переплетені, символізують Святу Трійцю. Знак риби був першою монограмою Ісуса Христа. Грецька абревіатура ІХТІОС (ім’я Ісуса) читається як “риба”. Також, першими учнями Ісуса Христа були рибалки. Усі віруючі, учні і сам Ісус Христос уподібнювались рибі, бо перебувають у безпеці у воді, а саме у «воді вчення».

Горох і квасоля. Горох із квасолею символізують відродження після занепаду, символ Божої весни. Також, вони символізують єдність роду, тому що всі за різдвяним столом – як горошинки в одному стручку.

Часник. На Святвечір часник кладуть по кутках столу, а потім їдять, щоб не боліли зуби. Він символізує здоров’я і очищення від гріхів.

Голубці. Назва «голубці» вказує на символ – голуба, який несе Божу любов, символізує Святого Духа, красу та силу отриману від Бога Творця. А головне – символізує мир.

Пампушки. Пампушки символізують святих на небі, які отримали вічне життя повіривши в Ісуса Христа. Символ свята, радості, достатку і щастя яке дарує Бог.

Вареники. Вареники символізують достаток та ситість. Господь призначив місце людини у Царстві Божому, де вона житиме добре «як вареник в маслі».

Кулінарні особливості регіонів:

На Волині кутю подають і густу (без узвару), і рідку. На різдвяний стіл подають борщ із грибами, картоплю в “мундирах”.

На Галичині кутю варять густу, як каша, і щедро заправляють горіхами та маком.

На Івано-Франківщині до пісного борщу з грибами готують “краплики” – вареники з дрібно порізаним оселедцем, заправлені смаженою на олії цибулею.

На Закарпатті смажать пісні деруни (без яйця), готують “галамбець” – ковбаски з кукурудзяної каші з засмаженою на олії цибулею.

На Буковині у кутю додають халву.

На Луганщині кутю зазвичай варять із рису і печуть багато пирогів із різними начинками.

Обов’язково роблять пісні голубці з рисом, гречкою і грибами та грибну підливу.