Рік тому у Львові вбили Ірину Фаріон: якою вона залишилась у пам'яті українців

Сьогодні, 19 липня, минають роковини з дня вбивства Ірини Фаріон — української мовознавчині, політикині та громадської діячки. Її загибель стала символом боротьби за українську мову та ідентичність.

Ірину Фаріон біля власного дому у Львові розстріляли з пістолета. Її смерть сколихнула суспільство й відкрила болісну дискусію про ціну ідеї, силу слова й межі ненависті в часі війни.

Вбивцю громадської діячки затримали за кілька днів, але його й досі не засуджено. Триває судовий процес, а головний обвинувачений В’ячеслав Зінченко перебуває під вартою.

Ірина Фаріон — мовознавиця, політикиня, професорка, публічна інтелектуалка, націоналістка. Докторка філологічних наук, народна депутатка України VII скл. (2012—2014), голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВРУ з питань науки і освіти (2013). Членкиня Політради ВО «Свобода».

Її голос упізнавали з перших слів — рішучий, різкий, безкомпромісний. У парламенті, на сцені, в ефірах, у YouTube — вона всюди була тією, хто не поступається в головному: вірі в силу української мови як національного хребта.

Протягом десятиліть Фаріон навчала студентів, писала наукові статті, вела мовні передачі та готувала авторські програми, де знайомила глядачів з видатними постатями української історії. Її книжки читали, цитували, сперечалися з ними. Вона гостро критикувала русифікацію, "м’який лібералізм" — і не боялася бути непопулярною.

19 липня ввечері вона вийшла з дому, щоби сісти в таксі, коли до неї підійшов чоловік і вистрілив просто в голову. Поранену Ірину доставили до лікарні, але врятувати не змогли. Її смерть, хоча й сталася в тиловому місті, виявилася фронтовою — бо стріляли не тільки в неї, а в те, що вона уособлювала. 

Прощання з Іриною Фаріон на Личаківському кладовищі зібрало тисячі людей. Львів проводжав свою доньку в мовчанні й сльозах, у вишиванках і з портретами, обрамленими чорними стрічками. Пам’ять про неї живе — у викладацькій спадщині, в телевізійних архівах, у політичній пам’яті і в кожному, хто не боїться називати речі своїми іменами.

Рік потому її ім’я — знову у заголовках. Але не як привід для чергової суперечки, а як нагадування: слово може бути гострим, але ніколи не має коштувати життя. Ірину Фаріон запам’ятали різною — суворою, вогняною, незламною. Але точно — українською.

До теми: "Вбивство Ірини Фаріон здійснено за наказом Москви" – заява ВО "Свобода"

У Дніпрі затримали підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон - це 18-річний юнак

Івано-Франківська обласна рада закликає Зеленського присвоїти звання Героя України Ірині Фаріон

В Івано-Франківську перейменували вулицю на честь Ірини Фаріон

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.

Завжди цікаві новини!