Сирні коники – неодмінні атрибути Великодня в Брустурах

Гніздечка для яєць, півники, курчата й інші вироби із сира – неодмінний атрибут великодніх кошиків у селі Брустури Косівського району. Так само – в сусідньому Шепоті, Прокураві. Зрештою, ці їстівні фігурки в Косівському районі вміють робити скрізь.

Брустури вважаються батьківщиною сирних коників. Багато зробила для популяризації цього ремесла й прославила таким чином своє село відома майстриня Марія Матійчук, пише Голос України.

Тепер це народне мистецтво продовжують заслужена художниця України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва Марія Петрів та майстриня Марія Рибарук. Із сира вони вміють виготовляти справжні дива. Вершники на конях, півники й курчата, весільні атрибути – смачний та гарний подарунок. Чимало таких виготовляє Світлана Габорак із Брустурів.

«Для виготовлення сирних іграшок треба будзу. Його виготовляють із солодкого молока на спеціальній заквасці. Грудочку цього сиру занурюють у гарячу воду, тоді він стає пластичний і податливий. Так і формують різні фігурки. Хто що вміє – пташки, квіти. На Новорічні свята ми возили на схід бійцям подарунки, то діти з гуртка «Сирна іграшка» виготовили навіть ялинки», – розповідає мешканка Прокурави Ольга Гарасим’юк. 

Про походження традиції сирної іграшки на Гуцульщині існує багато легенд. Імовірно, що десь на полонині, щоб чимось забавити малечу, й ліпили такі фігурки з доступного там матеріалу – будзу.  

Ольга Гарасим’юк – громадська активістка, активно пропагує ідею створення у Брустурах фестивалю сирного коника. Цілком імовірно, що невдовзі цю традицію пропонуватимуть у номінанти нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!