Українці найбільше читають новини у Telegram, а найбільше не довіряють телемарафону. Дослідження

Соціологічна група «Рейтинг» у співпраці з ГО "Львівський медіафорум" та International Media Support провела масштабне дослідження медіаспоживання українців. Опитування, що відбулося 1-23 квітня 2025 року, виявило кілька ключових тенденцій, які свідчать про зміну звичок споживання інформації в суспільстві.

Результати дослідження підтверджують, що Telegram став головним джерелом інформації для українців. Постійно або часто (4-5 днів на тиждень) його читає понад половина опитаних (52%).

На другому місці за популярністю — YouTube, який регулярно переглядають 32% респондентів, а за ним — Facebook із показником 28%.

Водночас, традиційні джерела інформації втрачають свою актуальність. Наприклад, телемарафон «Єдині новини» регулярно дивляться лише 25% опитаних, а друковані видання взагалі ігнорує переважна більшість — 84% респондентів ніколи не отримують інформацію з газет та журналів. Схожа ситуація спостерігається і з радіо (75%). Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).

Загальний рівень довіри до медіа в Україні залишається низьким. Серед усіх джерел інформації найбільшу довіру мають Telegram-канали (29%) та YouTube-канали (24%). Найбільший рівень недовіри українці висловили до єдиного телемарафону — 39% опитаних зазначили, що не довіряють йому. Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.

Особливе занепокоєння викликає питання перевірки інформації. Майже 40% респондентів зізналися, що ніколи не перевіряють достовірність отриманих даних. Лише 18% роблять це регулярно. Найчастіше інформацію перевіряють молоді люди (18-29 років), особи з вищою освітою, а також військові та ветерани.

Найпоширенішими методами перевірки є використання власної інтуїції та досвіду (34%) та порівняння з кількома джерелами (25%).

Дослідження показало, що 59% українців виявилися вразливими до дезінформації. Ця група населення відрізняється тим, що рідше переглядає суспільно-політичні новини, менше довіряє медіа та рідше порівнює інформацію з різних джерел. Цікаво, що, попри вразливість, вони так само високо оцінюють власну здатність відрізняти правдиву інформацію від неправдивої.

До групи ризику частіше потрапляють російськомовні або двомовні респонденти, жителі прифронтових територій, а також менш забезпечені та менш освічені громадяни.

Детальніші результати дослідження та методологію можна почитати за посиланням. 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!