Знайдений на заході України скарб ґава-голіградської культури передали у музей

У Національний музей історії України передали скарб ґава-голіградської культури, який правоохоронці вилучили у "чорних археологів".

Мова йде про уламки бронзових знарядь, які, ймовірно, були виробничою сировиною та належали древньому майстру-ливарнику. За попередньою інформацією, скарб походить із заходу України. Про це йдеться у повідомленні Національного музею історії України.

"Скарб складається з предметів археологічної культури Ґава-Голігради (кінець 3 – початок 1 тис. до н.е.), пам’ятки якої поширені від Подунав’я до Східних Карпат. Це уламки бронзових знарядь – серпів та сокир, шмати плавленої міді та брили свинцю. Наші археологи вважають, що ці предмети були виробничою сировиною та належали древньому майстру-ливарнику. За попередньою інформацією слідства, скарб походить із Західної України. Окрім цього, під час обшуку було вилучено бронзовий скіфський казан", - зазначають у музеї.

Довідково:  Ґава-голіградська культура — археологічна культура ранньої залізної доби, поширена в Східних Карпатах і Подунав'ї наприкінці III — першій половині І тисячоліття до н. е. Назва «Ґава» походить від археологічного об'єкту Ґава у Північно-Східній Угорщині, «голігради» — від поселення біля с. Голігради на Тернопільщині. Питання про етнічну належність народу культури достатньо складне. Найвірогідніше, що ґава-голіградське населення є одним із північно-фракійських племен, формування яких відбулося в Карпато-Дунайському регіоні протягом 1200—900 рр. до Р. Х.. Разом з тим, є думка про ілірійське походження згаданих племен.

В Україні пам'ятки цієї культури поширені в Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській, південній частині Львівської і Хмельницької областей. Існувала в 1100—700 рр. до РХ (іноді 1000—600 рр. до РХ).

Відомі понад 100 поселень, 6 городищ, 21 скарб. Городища виявлені біля сіл Лисичники та Нижнє Кривче на Тернопільщині. Городище біля с. Лисичники займало 160 га, збереглися вал і рів. Поселення неукріплені, житла наземні і вкопані в землю. Для поховального обряду (Сопіт) характерне тілоспалювання покійників і захоронення решток у глиняних посудинах (урнах). З речей матеріальної культури переважає глиняний ліпний посуд (горщики, глечики, миски) з лощеною поверхнею, крем'яні, кам'яні і кістяні знаряддя. Багато бронзових знарядь — сокир (кельтів), серпів, наконечників списів, браслетів та інших прикрас. Найвідоміші скарби: Михалківський скарб золотих речей (тепер село Михалків Тернопільської області), Грушківський (село Грушка, Івано-Франківщина) скарб бронзових речей (серпів, кельтів, мечів, кинджалів, прикрас). Населення Ґава-голіградської культури займалось землеробством, скотарством, різними допоміжними господарськими промислами. Серед ремесел велику роль відігравала бронзоливарна справа. У селі Лоїва на Івано-Франківщині знайдено залишки соляних шахт і солеварного виробництва.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!