4 роки порятунку побратимів: історія військового медика з Прикарпаття Василя Федорняка

Рентгенлаборант ЦМКЛ Василь Федорняк вступив до лав Збройних сил України на початку повномасштабного вторгнення.

Історію бойового медика розповіли на сторінці КНП "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради".

Василь Федорняк пригадує, що на початку повномасштабного вторгнення формувалася бригада, якій були потрібні медики.

«Порадившись із дружиною, яка мене підтримала, я прийняв важливе рішення — направитися в зону бойових дій», — розповідає Василь Федорняк.

Майже весь час повномасштабної війни медик перебуває на передовій. У війську -  на посаді санітарного інструктора одного з батальйонів. Додому приїжджає лише у відпустку.

«Ми працюємо на Запорізькому напрямку. Надаємо допомогу на медичному пункті військовослужбовцям та цивільним, які постраждали внаслідок обстрілів. Також працюю на стабілізаційному пункті, куди доставляють захисників з осколковими й кульовими пораненнями. Наше завдання — стабілізувати стан і доправити їх на наступний етап евакуації для подальшого лікування», — пояснює медик.

Василю  Федорняку — 32 роки. Він родом із села Крилос Галицької громади. Одружений, має донечку Злату. За освітою — фельдшер. Каже, що колись мріяв про спортивну кар’єру, але зрештою обрав медицину:

«Бабуся була фельдшером у селі, двоюрідний брат також працює в медицині. Тому вступив до медичного коледжу».

З 2014 року і до початку повномасштабної війни Василь Федорняк працював у рентгенологічному відділенні ЦМКЛ.

«Тут я знайшов дружній колектив і справжню командну роботу. Нас згуртовував і підтримував завідувач Ігор Соколовський. Я б і досі працював у лікарні, якби не війна», — говорить він.

Військова медицина — це зовсім інші реалії. 

«Коли приїхав у зону бойових дій, спершу було дуже важко. Але з часом зрозумів, що багато чого навчаюся і справляюся. Починав фельдшером, нині — санітарний інструктор: надаю першу допомогу, організовую евакуацію поранених, навчаю особовий склад тактичній медицині».

Стійкість приходить з адаптацією.

«Постійно перебуваємо в зоні небезпеки. З часом з’являється певне звикання. Навіть “прильоти” стають буденністю. Хоча страх нікуди не зникає, є і втома. Багато військових, які воюють із 2022 року, мають проблеми зі здоров’ям саме через виснаження», — зізнається медик.

Нова тактика ворога — нові виклики для медиків. 

«Порівняно з 2022 роком війна дуже змінилась. З кінця 2024 ворог почав масово застосовувати FPV-дрони та керовані авіабомби. Якщо раніше більшість поранень були осколковими й кульовими, то зараз умови змінилися. Евакуація стала значно складнішою. На жаль, збільшилася кількість важких поранень і загиблих», — розповідає військовий медик.

Попри все, Василь Федорняк переконаний: відступати не можна: «Дуже багато людей загинули за нашу незалежність. Ми не залишаємо своїх і продовжуємо робити свою справу».

У 2023 році Василь Федорняк був нагороджений почесною відзнакою — «Золотим хрестом» тодішнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

Нагороду вручають за проявлену мужність та успішне виконання бойових завдань.

«Це було до Дня Незалежності. Перед тим тривав активний контрнаступ, було багато поранених. Ми з побратимами працювали практично без перепочинку — евакуація, стабілізаційні пункти. Для мене було несподіванкою отримати таку відзнаку», — пригадує військовий медик.

Мрії Василя Федорняка — про мир, перемогу і повернення додому: 

«Найбільше хочу, щоб якнайшвидше закінчилася війна і настало мирне майбутнє для наших дітей. Щоб усе пережите залишилося страшним сном. Мрію про відновлення зруйнованих територій і повернення окупованих земель. І щоб кожен із нас повернувся до своїх сімей, батьків, рідних — і просто жив щасливо».

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!