Активістка Майдану: Такій людині, як Доній, не місце у Верховній Раді

Знайомлячись зі списком кандидатів у народні депутати України, які балотуються від нашого Коломийського округу цього року, мене щиро здивувало побачене серед інших прізвище нардепа Олеся Донія. Читаю ще раз. Ні, не помилилася. Ця людина справді є кандидатом на нашому окрузі. Але як же так?! Він уже раз втерся в довіру до нас, коломийців.

Минулих виборів громада повірила Донієві і віддала за нього голоси. І що він взамін зробив, ставши нардепом? Та нічого – ні для громади, яка його обрала, ні загалом для нашого Прикарпаття. Звісно, окрім голослівних фраз та піару самого себе. Та вчитайтеся тільки у його звіт про зроблену на окрузі роботу. Мені просто смішно було читати. Доній провів тільки шість зустрічей з громадою, та й то здебільшого беручи участь у різноманітних урочистостях. Тобто зі сцени виступаючи перед громадою. Та хіба це робота народного депутата?! Це швидше робота рядового держслужбовця в держустанові.

Ні, роблю висновок, він незаслужено хоче знову зайняти місце народного обранця. Та ще й знову від нашого округу. Адже він так і на став тут своїм. А після того, як Доній разом з регіоналами проголосував за антинародний бюджет 2014 року, де передбачали мільярди для силових та репресивних органів, роблячи в одну мить нашу державу поліцейською державою, довіра до цього депутата вивітрилася зовсім.

Коломийська громада на вічі висловила йому недовіру та закликала скласти депутатський мандат. А йому хоч би що. Не покаявся, не вибачився, жодним чином не пояснив свій вчинок. Натомість ще довгенько не показувався на нашому окрузі. Як був, власне, й нечастим гостем на Майдані в Києві. Донія в наметі чотирнадцятої сотні ми бачили єдиний раз і це тоді, коли випустили з в’язниці Юлію Тимошенко і вона приїхала на Майдан. Тоді промайнула думка: чи це було бажання допомогти майданівцям, чи чергове бажання зайвий раз засвітитися перед камерами? Бо той, хто хотів, і серед них був депутат, який у свій час балотувався від нашого округу, так він на Майдані був день у день: ризикував життям, ризикував свободою, доставляючи на Майдан дрова, пальне, харчі і теплий одяг. І так до самого кінця він був серед майданівців, що насправді зігрівало та додавало віри в перемогу. Про Донія такого сказати не можу.

І в мене велике питання: чи є совість в цієї людини знову балотуватися від нашого округу чи й від будь-якого іншого?! Адже жодного закону він не створив і не пропхав у парламенті. Не чули ми й про створені нові робочі місця для краян чи залучені інвестиції для свого округу, відремонтовані дороги чи створені нові дитячі майданчики… І як ця людина в такий нелегкий для України час знову може думати тільки про свої амбіції? Адже на минулих виборах Доній захищав на теренах Західної України українську мову. Тепер він у Всеукраїнському об'єднанні друзів батальйону «Айдар», певно, створеного під нього та нинішні вибори. А для нас усі бійці, незалежно якого батальйону, – друзі, і ми всіх їх щиро підтримуємо.

Кожен коломиєць причетний до Сходу, бо кожен вніс бодай малесеньку часточку допомоги воїнам АТО. У нас немає поділу: свої чи чужі, всі – наші, бо всі вони там, на сході країни, захищають нашу єдину українську землю. Я вважаю, що наші виборці мають знати не тільки, що зробила людина, але й те, що не зробила, бо вона просто не хотіла зробити через свою байдужість. Така байдужість й пасивність гірша, ніж дії тих, хто просто помилився, але визнав свої помилки та виправив їх. І я проти того, щоб такі люди, як Доній, вирішували долю нашого краю та балотувалися від нашого округу! Такій людині не місце у Верховній Раді! І це не тільки моя думка, це думка дуже багатьох наших краян, виборців, з якими я спілкуюся.

Зоряна ШМАНІНА, боєць і медик 14-ї сотні, сотник ГО «Громадська сотня», Коломийські вісти