Грузинський військовий розповів чому приїхав допомагати українцям на сході

Грузинський військовий Іраклі вже місяць підтримує українців, беручи участь в АТО.

В інтерв'ю Еспресо.TV він розповів, чому вирішив підтримувати українську армію та оцінив її бойовий дух.

- Я громадянин Грузії, звати мене Іраклі, я не приховую, позивних у мене немає. Приїхав я 4 тижні тому,  приїхав допомагати, я колишній кадровий військовий.

У нас, у грузинів та українців, зараз біда одна. Ця війна почалася 22 роки тому, а якщо заглибитись в історію – 200 років тому все почалося. Мене багато запитують, чому я тут, чому приїхав. Багато хто думає, що я найманець. Ні, мені ніхто нічого не платить, я приїхав так.

22 роки тому, коли ми воювали в Абхазії, з нами воювали добрі українські хлопці, відважні хлопці з України. 16 навіть загинуло, 4 з них поховані в Грузії.

В Абхазії, в Сухумі, є ріка Гуміста, де проходила лінія фронту. Тоді в одного хлопця я спитав: «Чому ви приїхали? Чому допомагаєте нам?». І він сказав мені: «Якщо ми не зупинимо їх на Гумісті, мені доведеться зупиняти їх на Дніпрі».

На жаль, так і сталося.

Але зараз я скажу трохи інше. Ця війна не лише України, але і Грузії. І коли ми переможемо тут, наступного дня ми переможемо в мене на Батьківщині.

- У війні в Грузії 2008 року ви брали участь?

- Я брав участь, я був начальником військової розвідки Грузії.

- А на Донбасі чим будете займатися?
 
- Допомагати начальству, штабу, планувати, допомагати вирішувати різні питання військової справи.

Зараз багато говорять, що це сепаратисти, місцеві. Ні, це, безумовно, новий вид війни, це російська влада – не буду казати за весь російський народ – але керівництво Росії, яке не угомониться ніяк. Ті, хто хочуть повернути те, чого неможливо повернути, чого не буде ніколи. Ця Радянський Союз. І Імперію російську. Не буде цього.

- Як ви розцінюєте рівень підготовки бойовиків ДНР?

- Можна сказати різне. Ті, хто тут, місцеві – їхня підготовка на низькому рівні. Вірогідно, їхнє керівництво використовує їх як «гарматне м'ясо», відсилають їх туди, де шансів вижити немає. Як і професіонали, кадрові військові, вони підтверджують це. Звичайно, у них є підготовка.

Але в нас є бойовий дух. І за нами правда, а це найголовніше.

Я був на базі, допомагав готувати [українських] хлопців. Вони дуже гарні, дуже мужні. Вони не відступатимуть. Будуть лише наступати.