Кремлівський клин у стосунках греко-католиків та православних в Україні


Впродовж червня місяця інформаційним простором України прокотилась масштабна хвиля, м’яко кажучи, «дивних» повідомлень, які стосувались українського релігійного сегменту. На перший погляд, вказані меседжі не були пов’язані між собою і з’являлись в інформаційному полі випадково. Та це тільки на перший погляд…

Так, 2-3 червня офіційні канали РПЦ поширили новину, що “Інститут зовнішньополітичних досліджень” анонсував нове комплексне дослідження, яке має на меті вивчити громадську думку українців і забезпечити шляхи приєднання УГКЦ до ПЦУ”. У комплексі російські фейкомети приплели туди ще й гранти Європейського Союзу, а саме дослідження, стверджували вони, нібито ведеться “за підтримки Фанару” (Вселенського Патріарха Варфоломія).
Після цього, 4 червня на телеканалі В. Медведчука ZIK у програмі «Деталі дня» із ведучою Юлією Литвиненко з’явилося інтерв’ю владики Філарета, в якому останній прокоментував питання можливого об’єднання УГКЦ та ПЦУ. Витяги з цього інтерв’ю він потім опублікував у себе на Фейсбуці.
Зокрема, у вказаному інтерв’ю Філарет зазначив, що «Греко-Католицька Церква – це є Католицька Церква, а Православна Церква України – це Православна Церква. Приєднання може бути Греко-Католицької Церкви до Православної Церкви і тоді греко-католики стають православними. І це залежить від них, хочуть вони стати православними чи не хочуть. Якщо греко-католики в Україні хочуть стати православними, то це можливо, Православна Церква їх прийме. А якщо мова йде про приєднання православних до Греко-Католицької Церкви, то це неможливо. Тому що боротьба за приєднання православних до католицької Церкви йшла протягом багатьох століть”.

Таким чином, московські пропагандисти намагались довести своїм читачам, що європейські політики втручаються у діяльність релігійних організацій в Україні, долучивши (напряму, або «в темну») в процес обговорення вказаного питання владику Філарета. При цьому, того ж таки 4 червня згаданий вище Інститут зовнішньополітичних досліджень, на якого посилались пропагандисти опублікував спростування цієї інформації й пояснив, що їхній сайт зламано хакерською атакою.

Співставивши ряд факторів і зробивши, бодай, їхній поверхневий аналіз стає очевидним, що вказані інформаційні повідомлення та характер їхньої подачі в українському інформаційному просторі розроблялись за межами України та мали чітку мету. По-перше, ця провокація була спрямована на руйнування нормального діалогу між ПЦУ і УГКЦ, а по-друге, метою реалізації зазначеної антиукраїнської інформаційної акції Кремля було посіяти зерно розбрату в міжконфесійному середовищі України, тим самим демонструючи недієздатність та несамостійність помісних церков нашої держави на світовій арені. Зайвим тому підтвердженням є червневий звіт Держдепартаменту США, в якому чітко окреслені конкретні методи і приклади розпалювання російською дезінформаційною машиною конфліктів між церквами в Україні.

Однак, не зважаючи на нав’язану кремлівською пропагандою вказану деструктивну інформаційну повістку, архієреї ПЦУ, УГКЦ та РКЦ на даний час демонструють неабияку стриманість, виваженість, розсудливість та, в окремих випадках, приклади справжнього християнського діалогу, що йде в розріз з очікуваннями російської сторони посіяти розбрат і ворожнечу в міжконфесійному діалозі України.

Одним із яскравих прикладів такого конструктивного міжконфесійного порозуміння можна вважати нещодавнє спільне вирішення правлячими архієреями РКЦ та ПЦУ архієпископом-митрополитом Мечиславом Мокшицьким (Львівська Архідієцезія римо-католицької церкви) та митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом (Василиківим) конфліктної ситуації довкола Домініканського костелу в смт. Богородчани, яка тривала більше року та була спричинена спротивом представників УПЦ (МП) на використання вказаної культової споруди місцевим духовенством та вірянами ПЦУ.

Зазначений вище приклад міжконфесійного діалогу і порозуміння викликав на Прикарпатті позитивний суспільний резонанс як серед місцевого населенням, так і в середовищі окремих представників влади та управління Івано-Франківської області. Зокрема, колишній голова Богородчанської РДА Франко Єжак у своєму коментарі назвав цю подію «унікальною за своєю суттю та справжнім прикладом державотворення».

Тому, попри цілеспрямовану інформаційну кампанію російської сторони, виважена позиція українських церков у релігійному діалозі один з одним і чітке розуміння українськими громадянами антиукраїнського вектора інформаційної стратегії Російської Федерації є важливими складовими збереження цілісності і стабільності в середині нашого суспільства, а також своєрідним запобіжником від вчинення необдуманих поступків, які можуть грати на користь зовнішньополітичного курсу Кремля в сегменті релігії. 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!