Тимчасові павільйони під закладами харчування у Франківську можуть стати всесезонними
В Івано-Франківську відбулися громадські слухання щодо проекту рішення виконавчого комітету міської ради «Про затвердження Порядку розміщення всесезонних майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства». Головною новацією проекту є те, що підприємці, які працюють у сфері ресторанного господарства, зможуть встановлювати всесезонні торгові майданчики, які працюватимуть протягом усього року. Чиновники управління торгівлі запевняють, що такий крок стимулюватиме клієнт
Зносити дорого — треба узаконити?
Як повідомив начальник управління торгівлі Івано-Франківського МВК Олег Ганчак, потреба в ухваленні такого рішення обумовлена зверненнями підприємців, які хочуть розвивати власний бізнес. Підприємці незадоволені тим, що літні майданчики дозволяють встановлювати лише з 1 квітня по 1 листопада і прагнуть узаконити існування таких закладів протягом року. Демонтаж літніх майданчиків коштує доволі дорого, тому підприємці готові заплатити за право стояти на зайнятих місцях і в зимовий період. На відміну від літніх майданчиків, всесезонні встановлюватимуть лише безпосередньо біля закладів ресторанного господарства. Чиновники обіцяють не допустити «окупацію» торговими майданчиками Вічевого майдану та площі Ринок, а також інших вулиць у центрі міста.
Щоправда, з огляду на чималі проблеми з діяльністю «літників», малоймовірно, що влада зможе краще впоратись з контролем за роботою всесезонних майданчиків. Очевидно, окремі підприємці і в цьому разі зможуть залучити до протистояння з владою судові органи або й відверто ігнорувати вимоги чиновників, працюючи з порушенням усіх правил та без жодних дозвільних документів. Принаймні таку практику поширено щодо літніх майданчиків і влада здебільшого лише змушена розводити руками та заплющувати очі на порушення встановлених правил.
Як випливає з «Порядку розміщення...», всесезонний торговий майданчик — це тимчасовий, збірно-розбірний пункт громадського харчування, який розташовують поряд із закладом ресторанного господарства. Виготовляють його з полегшених конструкцій, встановлюють без закладання фундаменту. Всесезонний торговий майданчик функціонує цілий рік. Чиновники обіцяють встановити низку обмежень щодо розміщення всесезонних торгових майданчиків біля фонтанів, перехресть вулиць, шкіл та дошкільних закладів, громадських зупинок, культових споруд та пам’яток архітектури.
Крім того, прописано обмеження у площі та висоті всесезонного торгового майданчика, який має бути не більшим за 100 кв. метрів та не вищим за 3,5 метра. У такому майданчику заборонятимуть торгівлю тютюновими виробами, алкогольними напоями та встановлення гральних автоматів. Зрештою, такі самі обмеження діють і для літніх майданчиків, але це не заважає підприємцям торгувати в них алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Взимку і влітку — один майданчик
Розміщувати й облаштовувати всесезонні торгові майданчики для здійснення підприємницької діяльності необхідно з урахуванням архітектурних, санітарно-гігієнічних, пожежних, торговельних норм, функціонально-планувальних та історико-культурних чинників. Власне, стосовно цього і розгорнулись найсерйозніші дискусії. На відміну від літніх майданчиків, всесезонні повинні мати опалення, вентиляцію, а також привабливий зовнішній вигляд.
Зрозуміло, що забезпечити такі вимоги в зимовий період набагато складніше. Заступниця начальника департаменту містобудування та архітектури МВК Світлана Лосюк запропонувала, щоб торгові майданчики були обладнані парасолями або тентами типу «маркіза» без огородження будь-якими скляними, дерев’яними, пластиковими чи іншими конструкціями; а також щоб були забезпечені обігрівальними пристроями типу UFO. В такому разі всесезонні майданчики використовуватимуть як «курилку» в зимовий період. Навряд чи це влаштує підприємців, які насамперед ставлять собі за мету збільшити площу торгового закладу. Зрозуміло, що й платити додаткові кошти у бюджет за такий майданчик мало хто захоче.
Львівські уроки
У законодавстві України є чимало прогалин у частині нових форм торгівлі. Зокрема, в чинних нормативних актах немає поняття «всесезонний торговий майданчик». Запроваджуючи такий термін і надаючи підприємцям можливість встановлювати такі конструкції, чиновники фактично створюють прецедент для всієї країни. Піонером у впровадженні всесезонних майданчиків в Україні був Львів. Чиновники встигли роздати 13 дозволів, але зрештою припинили таку практику, оскільки побоювались масового загромадження і без того вузьких вуличок міста.
«Власники, коли почнуть встановлювати опалення, утеплювати стіни чи навіть монтувати вікна, зроблять з того літнього майданчика невідомо що, яке потім не обійдеш-не об’їдеш. А це громадський простір!» — заявив в. о. начальника відділу художньо-архітектурного оформлення міста Юрій Горалевич.
Скандальною виявилась і спроба відомої у місті мережі закладів встановити всесезонний майданчик у дворику палацу Любомирських. Крім того, підприємці намагалися встановити вздовж єдиного збереженого фрагмента середньовічного міського оборонного муру XIV ст. та колегії і костелу єзуїтів всесезонний павільйон, який закривав ці унікальні пам’ятки національного значення, внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, від львів’ян та гостей міста.
Ось як прокоментував ситуацію голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк: «Треба відходити від традиції створення у Львові таких павільйонів, які реально спотворюють місто. Якщо ми говоримо про літні майданчики, то це столики і парасольки, які на зиму знімають, вони тимчасові. Я не здивуюсь, якщо наступним кроком буде звернення від підприємця, щоб цю всесезонну споруду зробити капітальною. Це неправильний шлях».
Звісно, івано-Франківськ не має пам’яток, внесених до відомого Списку ЮНЕСКО, але в центральній частині збереглось чимало архітектурних пам’яток. Місто безуспішно намагається прибрати нав’язливу рекламу з фасадів старовинних будівель. Однак навіть у центрі влада не може подолати спротиву підприємців. Якщо і цього разу влада піддасться на тиск бізнесу, то згодом історично-архітектурне обличчя міста буде повністю зруйноване. Та чи варті кілька десятків тисяч додаткових надходжень до міського бюджету таких втрат? Відповідь на це запитання ми дізнаємося вже незабаром.
