У вогні перетоплюється залізо у сталь


Серед пантеону слави героїв України належне місце відведене Євгену Коновальцю, який будучи у авангарді змагань за українську державність 1917-1921 роках не склав зброї, а створив та очолив Українську військову організацію, об’єднавши національно-патріотичні сили для подальшого створення Організації Українських Націоналістів, яка була однією з найбільш активних організацій у боротьбі за незалежність України.

Його ім’я стало символом боротьби та дало стимул до опору українців у період Другої світової війни та надихає сучасників на відстоювання незалежності і сьогодні.

Народився майбутній Провідник ОУН 14 червня 1891 р. в містечку Зашків на Львівщині в учительській родині. Після закінчення народної школи та гімназії в 1909 році Євген Коновалець вступає до Львівського університету на правничий факультет. Окрім права, активно вивчає й історію, проходить повний курс історії України під керівництвом Михайла Грушевського. Ще зі студентських лав веде активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 році бере участь у боротьбі студентства за український університет у Львові. У 1913 році на другому студентському з’їзді у Львові знайомиться із Дмитром Донцовим, який виступав з доповіддю на тему "Сучасне становище нації та наші завдання". Його промова викликала великий інтерес не тільки серед української молоді, але й у широких колах громадськості. За словами Остапа Грицая, Дмитро Донцов мав значний вплив на Євгена Коновальця, як згадував пізніше сам Полковник, саме знайомство з людьми цього кола дало йому змогу зрозуміти принцип соборності України та керуватись ним у своїй подальшій роботі.

2 серпня 1914 року Євген Коновалець був мобілізований до австрійської армії в 19-му полку Крайової оборони Львова. Під час боїв на Маківці в червні 1915 року він потрапив у російський полон і провів наступні роки в таборах для військовополонених, спочатку у Чорному Яру, а згодом у Царицині.

Після Лютневої революції в Росії, разом з галицькими старшинами, Євген Коновалець провів широку організаційну і пропагандистську роботу серед полонених-українців з табору в Дубовці. Приблизно наприкінці липня 1917 року він прибув до Києва і вступив до Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни, пропагандуючи ідею створення окремої військової одиниці. Під псевдонімом Є. Блавацький він активно діяв у місті, а його справжнє прізвище було вперше згадане 28 грудня 1917 року в протоколі засідання Галицько-Буковинського комітету, а у жовтні-листопаді 1918 року було створено Галицько-буковинський курінь січових стрільців. У січні 1918 року Євген Коновалець очолив Курінь Січових Стрільців після реорганізації. Вони брали участь у протидії заколоту та бойових діях проти більшовиків. В березні вони разом з іншими частинами визволили Київ. Згодом, за наказом гетьмана Скоропадського, полк був роззброєний. Коновалець організував нову стрілецьку частину. У серпні 1918 року отримав дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців. Після підписання угоди про федерацію, Січові Стрільці підтримали Директорію УНР у повстанні проти гетьманського режиму. Коновалець активно брав участь у бойових операціях проти більшовиків і денікінців. В результаті поразки боротьби за незалежність він у листопаді 1919 року потрапив у табір для військовполонених у Луцьку, а весною 1920 року йому вдалося звільнитися і перебував у Чехословаччині.

Євген Коновалець — полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.

Поразка українців у війні за незалежність змусила Є. Коновальця шукати способи для продовження боротьби для здобуття Україною державності в умовах, що склалися. У липні 1920 року, в умовах підпілля, Євген Коновалець здійснює заходи для створення нової організації, яка ефективно боротиметься проти окупаційних режимів. В серпні 1920 року була створена Українська Військова Організація (УВО) з безпосередньою участю Євгена Коновальця. Вона займалася підпільною боротьбою, пропагандою національної ідеї, розвідкою та допомогою українському населенню.

У листопаді 1927 р. на ініціативу Євгена Коновальця у рамках УВО було створено Організацію українських націоналістів (ОУН), під його ж керівництвом. У 1920-х - на початку 1930-х рр. Коновалець зміцнив УВО і ОУН, встановив зв'язки з політичними колами країн Європи та організував політично-інформаційні служби в різних містах. Було створено осередки ОУН у Франції, Бельгії, Канаді та Маньчжурії. За його участю в Америці заснували Громади українських стрільців, які відіграли роль у Державному Відродженні України в США і Українському Національному Об'єднанні в Канаді. Коновалець також організував військовий штаб і школи для підготовки старшинських кадрів для української армії в різних країнах.

Радянський режим боявся українського націоналістичного руху, який виступав проти комуністичного контролю та прагнув до відновлення незалежності України. Терористичний акт проти Провідника ОУН 23 травня 1938 р. було здійснено таємним радянським агентом. Смерть Коновальця сколихнула все національно-свідоме українство.

Сьогодні 23 травня коли ми відзначаємо День героїв, пророчими є слова самого Є. Коновальця: «Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців».

Марія Тимофій науковий співробітник Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери

До теми: Другий в світі: В Івано-Франківську буде міні-музей імені Коновальця

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!