Усе під контролем ФСБ, або Коли в Україні врешті почнуть викривати агентуру ворожих спецслужб?

Недавно на одному з вітчизняних телеканалів один із батьків української політології Григорій Перепелиця заявив, що саме російські спецслужби скерували потік сирійських біженців до Європи, добряче нашпигувавши його при тому своєю агентурою. і це не припущення дилетанта, а слова доктора політичних наук.

Отже, є привід замислитися над тим, чим саме можна пояснити часті антиукраїнські дії та рішення нашого найвищого державного, військового, господарського керівництва.

Втім, хоч як, а механізми та ефективність чужих агентурних мереж у справі просування ними своїх людей у різні сфери життєдіяльності українського суспільства вражають. Маючи своїх людей на всіх щаблях української влади, ФСБ демонструє дива в тому плані. Скажімо, один мій давній знайомий, який в радіоефірах відрекомендовується головою Луганського обласного осередку «Просвіти», хоч і не має ніякого наукового ступеня, давно працює в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. Ще двоє інших луганчан-переселенців, яких є всі підстави підозрювати у співпраці з ворожими спецслужбами, «змогли» влаштуватися в одному з міст Галичини на роботу не гіршу, ніж мали в Луганську. При цьому один із них ще й «набув» у тому місті іміджу такого собі великого українського патріота. Проте серед патріотичної громадськості його рідного міста про нього ніхто й не чув. Ось на що здатна агентура, яка отримала завдання від своїх резидентів, котрими, своєю чергою, керують з того самого, що й колись, центру.
З огляду на це вже перестаєш дивуватися, чому в такій потужній аграрній країні, як наша, знищено виробництво комбайнів, а виготовлення власних тракторів — на межі остаточного занепаду. Зрозуміло, чому й досі не здійснено такі конче потрібні для подальшого існування України реформи. і цілком очевидно, що через те й не покарано жодного з генералів, винних у трагедіях під іловайськом та Дебальцевим. До речі, останню військову драму представили Президентові Петрові Порошенку його військові радники як блискучу перемогу української зброї! Куди вже даліѕ

Пам’ятаєте телесюжет із російських телеканалів, у якому Путін із Медведєвим вручали в Кремлі штатним офіцерам ФСБ, кураторам високопосадової агентури, державні нагороди за те, що Україна не змогла вступити до НАТО під час президентства Віктора Ющенка попри всі бажання цього з боку її найвищого керівництва? Ймовірно, що невдовзі ми побачимо щось подібне до цього і стосовно не вступу України до ЄС чи сумлінного виконання нею «мінських домовленостей», які ведуть до розпаду держави.
В усякому разі, якщо Україна й надалі перебуватиме в таких щільних лещатах «братніх» спецслужб, вона залишатиметься приреченою на залежність.

Олександр КРАМАРЕНКО, газета Галичина