Важкопораненому бійцю АТО Руслану Зваричу потрібні кошти на тривалу реабілітацію

Руслан Зварич із Калущини — найважчий поранений боєць АТО із Прикарпаття. Поранення чоловік отримав ще торік у квітні: йому, фактично, знесло частину черепа з правого боку. Після важких операцій чоловік почав вставати з інвалідного візка. Однак, ліва частина тіла, яка була паралізованою, і далі — малофункціональна.

Лікарі попереджають про те, що Русланові Зваричу потрібна кваліфікована, а головне — довготривала реабілітація, інакше його стан може погіршитися. Родичі звертаються до небайдужих за фінансовою допомогою, пишуть Вікна.

Руслан Зварич народився 14 вересня 1972 року. 10 березня 2015 року отримав повістку і був мобілізований. Служив у 24-й бригаді, був старшим стрільцем. На посаді сержанта був відряджений у зону АТО на Схід України. А вже 26 квітня минулого року був доправлений до Сєвєродонецької міської лікарні з важкими ушкодженнями: черепно-мозковою травмою, струсом мозку, великою гематомою в мозку, втратою частини черепа з правого боку.

Надавши першу допомогу і виконавши найнеобхіднішу операцію, лікарі доправили його до Дніпропетровської обласної лікарні. Там приблизно місяць Руслан пролежав, пам’ятаючи лише своє ім’я. Врешті-решт, родина знайшла Руслана: дніпропетровські волонтери виставили фото непритомного бійця у соцмережах і його впізнали рідні.

Руслана перевезли до Львівського шпиталю. Він почав потрохи пригадувати своє життя, впізнавати брата, тітку, які за ним доглядали. Але періодично втрачав пам’ять, особливо —  про найсвіжіші події. 

Русланові Зваричу провели важку операцію із вживленням у череп металевої пластини. 

Нині — чоловік вдома. Днями він пройшов лікування у Калуський ЦРЛ: прийняв 10 барокамер та курс лікування. Однак, каже мама Руслана, Галина Зварич, з того часу, як син повернувся із Львівського шпиталю, його стан практично не змінився. У чоловіка внаслідок поранення був паралізований лівий бік тіла. Ліка рука й досі залишається нерухомою. На ногу чоловік може, принаймні, опиратися.

— Руслану дуже допомагали масажі, які йому робили у Києві. Там масажистка розминала його упродовж 4-х годин. За день масажу ми платили 1000 гривень. У калуській лікарні йому також робили масажі. І вдома йому постійно розминаю лівий бік, однак, поліпшень немає. Потрібна кваліфікована допомога, — розповідає Галина Зварич.

Жінка каже: у районі їм пообіцяли путівку до Феофанії, однак, уже три місяці немає відповіді. На звернення посадовці відповідають, що до Руслана ще не дійшла черга.

— Син не може чекати. Коли він лежав у Калуській ЦРЛ, була комісія лікарів, які наголосили: синові потрібна тривала і кваліфікована реабілітація. Якщо її не проводити, стан Руслана може погіршитися, — каже Галина Зварич.

Родичі планують відвезти Руслана у реабілітаційний центр на Львівщині. Однак, курс лікування там коштує близько 60 тис. гривень. Галина Зварич — літнього віку. Вони із сином живуть удвох. Другий син Галини Зварич проживає неподалік і виховує трьох дітей. Жінка утримує господарку і — доглядає за хворим Русланом. Боєць АТО, крім того, що має проблеми із рухом, щодень потребує дорослих памперсів. 

Руслан Зварич отримує виплати лише як інвалід I групи. Жодний інших виплат — не отримував.

Голова Калуської районної ради Михайло Срібняк повідомив: за даними від управління соціального захисту Калуської РДА, Руслану Зваричу не підходить лікування у Феофанії. Натомість, бійцю АТО можуть запропонувати інші варіанти для реабілітації у санаторіях Києва, Одеси, Миргорода і Трускавця. Відтак, каже Михайло Срібняк, як тільки з’явиться путівка, бійцеві — зателефонують.

Реквізити для допомоги:

Одержувач: Приватбанк
номер рахунку: 29244825509100
МФО 305299
ЄДРПОУ 14360570
Призначення платежу: Для зарахування на картку 5168755503157733
ПІП Зварич Галина Іванівна, ПІН  1926809084

Мобільний телефон: +38 (096) 245-18-22 Зварич Галина Іванівна.