Верховний Суд відмовився розглядати скаргу Франківська про стягнення 933 тисячі з операторки паркування
Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління транспорту та зв’язку Івано-Франківської міської ради у справі про стягнення з підприємниці Уляни Сочавської 933,4 тисячі гривень збору за паркування. Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій залишилося без змін.
Йдеться про гроші за період із 28 серпня 2023 року до 31 грудня 2024 року. Міське управління вимагало стягнути з підприємниці 933 373,57 гривні. За позицією міської ради, Сочавська, яка працює операторкою паркувальних майданчиків, у податковій звітності зазначала меншу кількість днів роботи, ніж фактично працювали майданчики. Через це міський бюджет, на думку позивача, недоотримав гроші, пише Бліц-Інфо.
Підприємиця заперечувала проти позову. Вона наголошувала, що збір за місця для паркування є місцевим податком, а контролювати його нарахування та стягувати заборгованість має Державна податкова служба, а не міське управління.
5 серпня 2026 року Господарський суд Івано-Франківської області відмовив у задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що Управління транспорту та зв’язку міської ради не має права самостійно вимагати через господарський суд стягнення цього податкового збору, оскільки не є контролюючим податковим органом.
Водночас суд звернув увагу, що за договором із міським управлінням операторка паркувальних майданчиків має сплачувати окремий платіж — відсоток від коштів, отриманих за послуги паркування. Однак у цьому позові йшлося не про договірний платіж, а саме про податковий збір.
12 жовтня Західний апеляційний господарський суд залишив рішення першої інстанції без змін. Управління транспорту та зв’язку оскаржило обидва рішення у Верховному Суді.
Однак 11 листопада 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження. Суд пояснив, що ціна позову — 933,4 тисячі гривень — не перевищує встановленого законом порогу для касаційного оскарження таких справ.
Управління посилалося на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної судової практики та виняткове значення для нього, оскільки уклало десятки аналогічних договорів. Проте Верховний Суд зазначив, що ці аргументи не містять достатнього обґрунтування і не підтверджують наявності передбачених законом винятків для касаційного перегляду.
Ухвала Верховного Суду набрала законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!
