Субсидії: травневі тези зміни


Наприкінці квітня Кабінет Міністрів України постановою за номером 300 ухвалив рішення про зміни у порядку нарахування субсидій громадянам. Відтак найпомітнішими урядовими новаціями у сфері надання субсидій стало те, що підставою для відмови у наданні субсидії може бути протермінована заборгованість за понад два місяці з оплати житлово-комунальних послуг підприємствам—виробникам/виконавцям житлово-комунальних послуг.

Окрім того, якщо за підсумками попереднього опалювального сезону до бюджету повертали лише суми переплат за опалення та електроенергію, то тепер з рахунків субсидентів також буде списано субсидійні кошти за холодну і гарячу воду, пише Галичина.

Монетизують лише енергоносії для опалення

Хочемо уточнити, оскільки чимало українців дезорієнтовані навалою інформації, часто не дуже кваліфіковано підготовленої, що про монетизацію субсидій (повернення частини невикористаних коштів «живими» грошима) йдеться лише у тому разі, коли ви використовуєте газ або електроенергію безпосередньо для опалення. Бо від постачальників тепла ви отримуєте не енергоносії, а саме тепло, тому жителів багатоквартирних будинків переважно це не стосується. Для тих же, хто зумів «зекономити» на цій послузі, обіцяють кошти, еквівалентні 100 кубометрам газу чи 150 кіловатам електроенергії в межах суми у 690 гривень, перерахувати на рахунок субсидіанта. 

Ще одним прикрим для багатьох нововведенням Кабміну стане те, що, як ми і згадували на початку, коли органи соцзахисту отримають інформацію про те, що в одержувача субсидій є протермінована заборгованість за два місяці, то йому не продовжать можливість отримувати державну допомогу на оплату комунальних послуг. Не секрет, що це стосується значної кількості домогосподарств, адже лише за даними Держстату, на початок квітня цього року споживачі заборгували за газ і гарячу воду близько 10,4 млрд. грн. Отож після отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг субсидія на наступний термін не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення має поінформувати особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний термін громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, то субсидію призначають з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку — з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору.

Абонплата на газ — у планах

Нагадаємо нашим читачам і про те, що трохи більше, як місяць тому Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ввела так звану абонплату за газ. Її мали сплачувати всі споживачі залежно від потужності встановленого газового лічильника, або від 38 до майже 300 грн. на місяць — суми різняться ще й залежно від регіону. Натомість ціну на газ мали б знизити до 6,12 гривні за кубометр. Тоді одним з основних аргументів на користь скасування згаданого рішення було те, що субсидії не поширювались на цю абонплату. У новій постанові Кабінет Міністрів виправив це упущення. Отож субсидії тепер поширюватимуться не лише на сам газ, а й на послуги з його транспортування і розподілу. Як мінімум це означає, що до ідеї запровадження газової абонплати в уряді ще мають намір повернутись. 

Ще одним нововведенням стане те, що опалювальний період для тих родин, які самостійно обігрівають свої помешкання, буде зменшено на місяць. Якщо раніше він тривав (а значить, на ці послуги поширювалась субсидія) з 

1 жовтня по 30 квітня, то у постанові №300 передбачено скоротити період надання субсидій на тепло — з 16 жовтня по 15 квітня. Крім того, зменшено норми споживання тепла. Зокрема, як повідомили у департаменті соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, ще 6 лютого ц. р. Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою переглянуто окремі соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами з урахуванням фактичного споживання енергоносіїв домогосподарствами.

Згідно з рішенням уряду, з 1 травня ц. р. в Україні діятимуть такі соціальні нормативи: теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) абонентами, житлові будинки яких обладнано будинковими та/або квартирними приладами обліку, — 0,0431 (раніше було 0,0548) Гкал на 1 кв. м опалювальної площі на місяць в опалювальний період; електричної енергії для індивідуального опалення — 51 (було 65) кВт/год. на 1 кв. м опалювальної площі на місяць в опалювальний період; природного газу для індивідуального опалення — 5,0 (було 5,5) куб. м на 1 кв. м опалювальної площі на місяць в опалювальний період. 

Також переглянуто коригуючі коефіцієнти для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення у багатоповерхових будинках.

Як запевнили у департаменті соцполітики міськвиконкому, відповідне рішення уряду не передбачає здійснення перерахунку розмірів уже призначених субсидій на цей опалювальний сезон (2016-2017 рр.), оскільки набуває чинності з 1 травня 2017 року.

Напевно, це зменшить суми переплат субсидій, які виникали на рахунках споживачів у підприємствах—постачальниках тепла. Хочеться вірити, що разом з тим таке рішення не вплине на температуру в помешканнях українців, якщо ця зима буде суворішою, ніж попередні.

Недовіра руйнує суспільство

Ми уже писали про те, що в Україні існує тотальна недовіра: громадян — до органів влади, органів влади — до підприємців і  т. д. Ще одним підтвердженням цього є наступне положення, зафіксоване у згаданій урядовій постанові. Отже, «якщо в особи, яка досягла 18-річного віку на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії, відсутні доходи, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на кінець періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії». і це незважаючи на те, що молодим людям нині складно знайти роботу навіть після здобуття відповідної освіти. Але урядовці, очевидно, мають на увазі, що «два прожиткові мінімуми» кожен може після 18-ти знайти на вулиці. Цікаво, що навіть солдатам-строковикам доходи для визначення субсидій визначатимуть на рівні половини прожиткового мінімуму. Але у цьому випадку держава принаймні на цих людей витрачає якісь кошти. Втім, добре ще, що після підвищення мінімальної заробітної плати цю норму хоча б прив’язали не до мінзарплати, а до прожиткового мінімуму.

Новим є і те, що повідомлення про призначення субсидій відтепер може надходити заявникам з допомогою електронної пошти чи sms-повідомлення.

Тепер — ще й водопостачання

Так само, як і минулого року, невикористана сума субсидій послуг газо- та електропостачання після закінчення опалювального сезону повертається з рахунків підприємства — надавача послуг до бюджету. Однак нині до них додали і кошти, які залишаться на рахунках постачальників гарячої та холодної води. 

Частина невикористаної суми субсидії, як ми згадували на початку, призначеної для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення, що в еквіваленті не перевищує вартості (на 1 травня нового неопалювального сезону) 100 куб. м природного газу або вартості 150 кВт/год. електричної енергії (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення), перераховується на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплачується через відділення поштового зв’язку ПАТ «Укрпошта» на підставі списків таких осіб, які подають до 1 червня поточного року підприємства — виробники/виконавці послуг з газо-, електропостачання в паперовому та електронному вигляді структурному підрозділу з питань соціального захисту населення та в яких зазначено суму невикористаної субсидії. Перерахування частини невикористаної субсидії на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплата її через відділення поштового зв’язку ПАТ «Укрпошта» здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі особистої заяви одержувача, поданої до 1 вересня поточного року. Важливо також те, що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повинен повідомити одержувача субсидії про необхідність подання зазначеної заяви.

А ось як аргументували необхідність списання до бюджету коштів невикористаної субсидії на гарячу і холодну воду на урядовому ресурсі «teplo.gov.ua»: «Якщо, скажімо, опалення має сезонність, і зекономлену в минулому місяці субсидію можна використати в наступному, більш холоднішому, то з водою все по-іншому. Фактичний обсяг використання води в середньому є стабільний кожного місяця. Однак є дуже багато випадків, коли люди оформляють субсидію на гарячу воду, але фактично її не споживають, бо користуються бойлером або газовою колонкою.

Наприклад, норматив на одну людину 1,6 куб. м гарячої води на місяць. Якщо в сім’ї проживає троє осіб, за рік накопичується більше 3 000 гривень невикористаної допомоги. Держава не може залишати на рахунках у монополістів виділені людям кошти на оплату комунальних платежів, якщо послугу людям фактично не надано».

Як зазначають автори цього повідомлення, наприклад, за минулий опалювальний період сума невикористаних субсидій становила понад 14 млрд. грн.

Кілька висновків

Якщо коротко, то які висновки можна зробити зі згаданої урядової постанови? Прочитується бажання уряду зменшити видатки на субсидії — чи то через перегляд норм споживання, чи через обмеження часу надання субсидій, чи через сумнівні «доходи» 18-річних і т. д. З другого боку, добре те, що урядовці зрозуміли, що протягом усіх років численні надавачі комунальних послуг значно завищували свої витрати. і поява згаданих раніше переплат субсидій це яскраво висвітлила. Дивно, що урядовці не вирішили поцікавитись: а куди ж усі ці роки ішли кошти за «липові» калорії, кубометри чи кіловати? Втім, ми знаємо, що у нас простіше змінити законодавство й обкласти всіх додатковими платежами, ніж довести одному хабарнику те, що він таки хабарник, чи посадити до в’язниці справжнього розкрадача бюджетних коштів.

Зрозуміло і те, що на кількість та суми призначених цього року субсидій вплине також зростання мінімальної заробітної плати. Що, зрештою, є правильним шляхом. Адже, погодьтесь, неможливо адекватно сприймати урядові лозунги про те, що «держава турбується про тебе», якщо ти своєю працею не можеш заробити на оплату навіть комунальних послуг. Втім, такий державний патерналізм — річ сумнівна, адже держава сама по собі нічого не заробляє. Кошти, які вона віддає «на турботу» — це наші з вами податки, котрі чиновники перерозподіляють на власний розсуд, або за згодою парламенту. А нещодавні декларації найвищих чиновників чи депутатів яскраво засвідчили те, про кого насправді «турбується» держава.