Історія бойового медика з Коломиї Володимира Ткачука

Його історія - приклад мужності, відповідальності та самопожертви. Попри небезпеку, він продовжує рятувати життя військових, а вдома на нього чекають дружина і троє дітей та мирне майбутнє, за яке він бореться. Володимир Ткачук - бойовий медик з Коломиї приїхав у нетривалу відпустку і розповів нам про свою роботу на фронті.

На інтерв’ю військовий погодився не одразу. Каже, у своїй роботі не бачить подвигу — просто виконує її чесно і професійно. До повномасштабної війни Володимир майже двадцять років працював фельдшером на станції швидкої допомоги, виховував із дружиною трьох дітей і мріяв про їхнє щасливе життя у вільній Україні, пише НТК. 

Коли ж розпочалося повномасштабне вторгнення, чоловік вирішив приєднатися до Збройних сил України. Зізнається: попри те, що як батько трьох дітей мав підстави залишатися в тилу, наполегливо звертався до територіального центру комплектування, щоб потрапити на службу.

«Ні одного дня не жалію, що пішов», — говорить медик.

Свою службу він розпочав у 108-й авіаційній комендатурі, згодом був відряджений до зведеної стрілецької бригади, а пізніше служив у підрозділі протитанкових ракетних комплексів. За цей час Володимир побував у багатьох гарячих точках, де щодня рятував життя українських захисників.

У перші місяці війни працював безпосередньо на позиціях — разом із побратимами евакуйовував поранених бійців із передової. Згодом служив на стабілізаційному пункті, де медики надавали першу допомогу та готували поранених до подальшої евакуації в лікарні.

Його робота — це постійний ризик, швидкі рішення і боротьба за кожну хвилину. Під обстрілами у складних польових умовах медик стабілізує поранених і допомагає доправити їх до медичних закладів. Часто саме від його холоднокровності залежить, чи вдасться врятувати життя.

Найважче, каже, бачити біль побратимів. Водночас саме це змушує працювати ще швидше і уважніше.

«Для мене кожен врятований військовий — це маленька перемога», — говорить Володимир.

Згадує один із випадків евакуації: пораненого хлопця із осколковим пораненням голови довелося виводити через окопи та посадки. Часто поранених забирали звичайними пікапами, адже спеціалізованої техніки бракувало.

За словами медика, найбільше поранень військові отримують від ударів дронів. У найважчі періоди на стабілізаційному пункті доводилося приймати від 20 до 60 поранених за день.

За свою службу Володимир Ткачук отримав чимало відзнак. Проте найбільшою нагородою для нього залишається можливість врятувати ще одне життя.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!