На Городенківщині науковці знайшли залишки середньовічного печерного монастиря

Археологи кафедри етнології і археології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника весною 2026 року виявили середньовічну скельно-печерну обитель в урочищі Стінка біля села Раковець.

Натрапити на Монастирську стежку, яка починається за 300 метрів від Раковецького замку і простягається вздовж Дністра на 200 метрів, дослідникам допомогли місцеві краєзнавці. Стежка привела істориків до великого скельного виступу Біла Скеля, що розташований на висоті 50 метрів від рівня річки.

У ході обстежень науковці з'ясували, що комплекс свого часу висікли просто в скелі, і він складався з каплиці та двох келій. Проте до нашого часу пам'ятка у цілісному вигляді не збереглася. За версією, яку переказують жителі села, у 1960-х роках місцевий міліціонер підірвав печеру вибухівкою, оскільки шукав каміння для будівництва власної хати. Через цей вибух обитель розкололася навпіл, а її західна стіна була повністю знищена.

Наразі дослідники зафіксували лише збережену східну скельну стіну печерної каплиці з вівтарною частиною та двома келіями. Округла каплиця мала розміри приблизно 2,5 на 3 метри та висоту 2,5 метри, а її стіни були ретельно вирівняні й прошліфовані до куполоподібної стелі. Попереду висіченого вівтаря науковці побачили вирізану ікону, над якою височіє хрест у крузі з чотирьох трикутників. У нижній частині самого вівтаря викувано хрест із так званою могилою Адама, а на бічній стіні збереглися чотири хрести в крузі, мальовані білою, синьою і жовтою фарбами. Також під вівтарем дослідники виявили графічне зображення святого Онуфрія Великого та лева на сусідній стінці.

Перша келія, яка розташована одразу за каплицею, має 3 метри завширшки, а на її стінах висічено ікону та п’ять хрестів у крузі. Друга келія, котра мала житлово-побутовий характер і через яку колись пролягав вхід до обителі, найбільше постраждала від вибуху міліціонера і залишилася повністю зруйнованою. Крім того, зверху над самим печерним комплексом археологи виявили вирівняний майданчик довжиною 16 метрів, а пообіч печери знайшли два джерела, одне з яких б'є й досі.

Науковці зазначають, що зруйнована пам’ятка існувала з давніх часів, адже хрести з розширеними кінцівками рамен наносилися на кам’яні стіни храмів давнього Галича ще у ХІІ–ХІІІ столітях, а у верхній частині каплиці помітні давні антропоморфні зображення.

Це вже друга чернеча пам'ятка, яку археологи зафіксували у цьому селі. Попередню печерну обитель ХІІІ–ХІV століть, де знайшли наскельну ікону Пресвятої Богородиці з Дитям Ісусом та скульптурне погруддя Діви Марії, Карпатська історико-археологічна експедиція виявила та обстежила у 2025 році.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!