На Прикарпатті у Галицькій жіночій колонії влаштували День відкритих дверей

У прикарпатському селищі Маріямполі жінки, які відбувають покарання у Галицькій виправній колонії №128, мали можливість поспілкуватися з родичами, знайомими та журналістами.

Як розповів начальник цього виправного закладу майор Віталій Микитюк, нині в колонії перебувають близько 130 жінок, які були вперше засуджені за скоєння різних злочинів – навмисні вбивства, крадіжки, шахрайство тощо. Здебільшого це молоді жінки віком від 18 до 30 років. Втім, є серед ув’язнених 15 жінок пенсійного віку, пише ZIK

Віталій Микитюк зазначив, що умови утримання в колонії досить комфортні, зокрема тут є бібліотека, молитовний зал, пункт охорони здоров'я, кілька кімнат для побачень. Щодня жінки працюють на виробництві, зокрема, у швейному цеху.

«Жінки у нас шиють чохли для автомобілів, постіль та спідню білизну, виготовляють камуфляжні костюми і бушлати, плащі-накидки та іншу продукцію. Також у нас є виробництво бенгальських вогників. Окрім того, жінки вишивають нитками та бісером», – зауважив Віталій Микитюк.

Засуджені кажуть, що умовами праці та побуту в колонії задоволені. Багато хто з них опановує тут нові спеціальності. Усі вони мріють якнайшвидше вийти на волю та повернутися до родин.

«Коли я була вдома, то вчилася на модельєра. Хотілося б завершити навчання, стати успішним модельєром. Коли дивлюся на якийсь одяг, то думаю собі, як би я його пошила, які б елементи змінила чи додала. В мене синочок лишився на волі, йому скоро вісім років. Дуже хочу повернутися до нього», – розповіла засуджена за спробу вбивства Наталя.

Сьогодні у колонії був такий собі день відкритих дверей, коли засуджені мали можливість зайвий раз поспілкуватися з родичами та знайомими. З цієї нагоди вони підготували культурну програму: в актовій залі співали пісні, читали вірші, тішили відвідувачів самодіяльною творчістю. До колонії також завітали учениці однієї зі шкіл міста Бурштина, черниці, котрі допомагають ув’язненим, та жінки, що колись відбували тут покарання.

«Ми приїхали сюди, щоб морально підтримати цих жінок. Хочемо показати їм, що світ про них не забув, що ми про них турбуємось», – розповіла школярка Дарина.

«Я тут пробула 1 рік і 8 місяців. Була засуджена за незаконне проникнення у чуже житло. Прийшла провідати колонію, бо багато чому тут навчилася», – зауважила відвідувачка Мар’яна.