Оригінальний прапор і унікальні нагороди: Чому варто піти до музею визвольної боротьби

Багато хто стверджує, що війни на Донбасі можна було б уникнути, якби мешканці сходу краще знали історію України, її визвольної боротьби і не вірили в казки про злих «бандерівців».

Та чи цікавляться історією рідного краю самі прикарпатці і що можна побачити у музеї визвольної боротьби ім. Степана Бандери? Про це кореспондент Бліц-Інфо говорив з директором музею Ярославом Коретчуком.

За словами музейника, найбільша частина речей тут пов’язані з історією боротьби українського народу за власну незалежність.

«Це речі пов’язані з національно-визвольними змаганнями 1918-21 років: газети, документи, фотографії, особисті речі вояків та політичних діячів епохи. Проте, найбільша частина речей все ж пов’язана із національно-визвольним рухом у середині 40-50 років більш відомому як ОУН та УПА», - розповідає Коретчук.

Також у музеї є безліч оригінальних та цінних речей. Зокрема оригінальний прапор ОУН, яких в Україні збереглося декілька штук.

Окрім того в музеї зберігаються зразки зброї, речі знайдені під час розкопок повстанських криївок: буржуйка,бідон з повстанським архівом, друкарські машинки, листівки, газети, брошурки, які випускалися вояками УПА чи ОУН.  Серед експонатів є багато приватних речей вояків, наприклад хірургічний інструмент повстанських лікарів. 

«Це все оригінальні речі, яких дуже мало збереглося в наш час. Також у нас є багато копій нагород, які були випущені за кордоном для вояків УПА і які сьогодні не можна побачити в жодному музеї України», - пояснює музейник.

Як запевнив Ярослав Коретчук, музей не міг залишитися осторонь подій, які пов’язані із війною на сході України і в одному з залів розгорнули постійну виставку, яка відображає перебіг Українсько-Російського конфлікту на Донбасі.

«Це не тільки фотографії, а й особисті речі вояків АТО, деякі з яких нажаль загинули на війні. Саме так наш музей зберігає пам’ять про них», - констатує директор музею.

Загалом сьогодні у музеї діють чотири виставкові зали. Перший розповідає про період від найдавніших часів до 19 ст., про боротьбу українців за свою державність. Другий зал присвячений подіям 1914-1939 років. Ще один зал розповідає історію від 1939 до 1956 року, тобто до виходу із в’язниць багатьох активних учасників визвольного руху. І четвертий зал присвячений подіям революції гідності та війни на Донбасі.

Ярослав Коретчук розповідає, що в музеї завжди готові прийняти відвідувачів будь-якого віку.

«Завдяки гнучкості наших наукових співробітників та екскурсоводів ми підлаштовуємо розповіді навіть для дітей 4-річного віку, які ходять у садочок. Екскурсії здебільшого проводяться у вигляді казочки чи легенди, але таким чином з найменшого віку дітки мають можливість щось дізнатися з нашої історії», - переконаний музейник.        

Екскурсії в музеї відбуваються щодня. Найчастіше туди приходить шкільна і студентська молодь. Проте директор музею запевняє, що в літній період був великий потік туристів інших областей України. Зокрема, це мешканці сходу і півдня, які останнім часом почали більше цікавитись історією нашої держави, визвольного руху, щоб для себе зрозуміти події, які відбувалися на території західної України в 40-50 роках.

«Цікавляться експозицією нашого музею й іноземці. Це представники США, Канади, Білорусії, Росії, Швейцарії, Фінляндії, Австрії, Польщі, Молдови.  Доволі часто до нас приходять студенти-іноземці з Індії, Африки, Йордані, Лівії, Саудівської Аравії, ОАЕ, Марокко…», - запевняє Коретчук.

Колекція експонатів у музеї визвольної боротьби дуже велика і цікава. За словами директора, частину цих експонатів подарували самі учасники визвольного руху. Також співробітники музею їздять до дітей, внуків воїнів УПА та ОУН, щоб поповнити колекцію унікальними експонатами. В той же час в музеї закликають прикарпатців, які знаходять якісь документи чи речі, які можуть мати відношення до визвольного руху повідомляти про них.

«Щоб визначити вартість знайдених речей, потрібно звернутися до спеціалістів чи до нашого музею. Наші наукові співробітники можуть надати фахову інформацію, що це є і до якого періоду відноситься знахідка. Звичайно, якщо річ має історичну цінність, ми пропонуємо передати знахідку до нашого музею, щоб зберегти її для нащадків», - каже Ярослав Коретчук.