Від Львова до Станиславова: як на Прикарпатті відновлювали українську владу влітку 1941 року

30 червня виповнюється річниця проголошення Акта відновлення Української держави у Львові. Проте важливі події розгорталися не лише там. Уже наступного дня тодішній Станиславів став одним із перших міст, де українці перебрали владу до своїх рук та розпочали розбудову місцевого самоврядування.

За словами історика Ярослава Коретчука, Організація українських націоналістів ще до початку німецько-радянської війни готувала мережу місцевих адміністрацій, які мали запрацювати одразу після відступу радянської влади.

Після проголошення Акта 30 червня у Львові українські націоналісти взяли під охорону міську радіостанцію. Саме через радіомовлення інформація швидко поширилася по Галичині, зокрема й до Станиславова.

Вже 1 липня 1941 року, після відступу радянських військ, українські діячі перебрали управління містом. На відміну від Львова, куди увійшли частини Вермахту, до Станиславова першими зайшли угорські війська, які наступали через Карпати. За свідченнями істориків, вони не втручалися у роботу створених українцями органів влади, обмежившись охороною військових об'єктів.

Одним із перших рішень нової влади стало формування української міліції з добровольців. Її завданням було підтримання громадського порядку, охорона майна та безпека жителів міста різних національностей і віросповідань.

Історики зазначають, що це мало особливе значення, адже перед відступом радянська влада випустила з в'язниць кримінальних злочинців, що створювало загрозу масових пограбувань і безладу. Саме українські органи самоврядування змогли швидко стабілізувати ситуацію.

Поступово у місті відновили роботу торговельні заклади, медичні установи та комунальні служби.

Офіційні урочистості з нагоди відновлення української державності у Станиславові відбулися 12 липня 1941 року на площі Шептицького біля греко-католицького кафедрального собору.

Після богослужіння та панахиди було зачитано пастирський лист митрополита Андрея Шептицького, виступили представники українського визвольного руху, а також оголосили склад новостворених органів влади.

Тодішнім міським головою став професор Іван Голомбійовський, а обласне управління очолив інженер Ілля Симанишин. Збереглися також фотографії параду української міліції, який пройшов центральною частиною міста.

За словами Ярослава Коретчука, українські адміністрації створювалися не лише силами членів ОУН. До керівництва залучали відомих у громадах фахівців, яких об'єднували професійність, авторитет і підтримка ідеї української державності.

У багатьох селах Прикарпаття проводили відкриті народні віча, під час яких мешканці підняттям рук підтримували Акт відновлення державності та обирали місцеву владу. В умовах воєнного часу це стало своєрідною формою громадського волевиявлення.

Самостійне функціонування українських органів влади тривало недовго. Після передачі адміністративної влади від угорського військового командування до німецьких окупаційних структур у серпні 1941 року на Прикарпатті розпочалися арешти членів ОУН та керівників українських адміністрацій.

Вже до середини жовтня більшість створених українських органів влади була ліквідована, а їхніх керівників заарештували або вони перейшли у підпілля.

Попри нетривале існування, історики вважають події літа 1941 року важливим етапом українського державотворення. На їхню думку, досвід самоорганізації громад у Станиславові та інших містах став однією зі сторінок боротьби українців за власну державність, яка зрештою завершилася відновленням незалежності України у 1991 році.

Детальніше про цю подію у етері ОТБ "Галичина". 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!