Гутівські хороми
На це давно очікували. Маємо на увазі, що стане відомо широкому загалу про хороми різних високопосадовців колишніх режимів, споруджених поблизу села Гути Богородчанського району. Річ у тім, що коли там з’явилася урядова резиденція «Синьогора», то чи не одразу в тій місцевості, немов гриби після дощу, повиростали дачні будинки наближених до тодішнього президента Кучми осіб. Зрозуміло, що ті дачі аж ніяк не були подібні до таких, якими є заміські будиночки в розумінні пересічного громадянина.
За деякими даними, й урядову резиденцію, і згадані дачі будували коштом «Укрзалізниці», якою на той час керував Георгій Кірпа, чиє загадкове самогубство залишило більше запитань, ніж відповідей. Власники тих будівель навіть примудрилися приватизувати землю, яка, власне, належала державі. Багато хто про це знав, усвідомлював незаконність оборудки, але...
Та часи змінилися. і на початку цього березня прес-служба прокуратури області повідомила про заявлення чотирьох позовів щодо визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки за межами села Гути та повернення їх державі. Як встановлено під час досудового слідства, у 2001—2002 роках їх було вилучено у постійного землекористувача — Державного управління справами на підставі підроблених рішень сільради і передано у приватну власність екс-президента та наближених до нього осіб. Вартість тих земельних ділянок становить 1 мільйон 793 тисячі гривень.
Газета «Галичина» публікувала цю інформацію під назвою «Землю — державі, а дачі?..». Немов передбачали, що й з ними виникне скандал. А стався він 10 березня, коли туди навідалися представники ВО «Свобода» разом із громадськими активістами. По-перше, вони виявили там п’ять земельних ділянок. Від будинків на двох із них залишилися тільки фундаменти. Ще один був у процесі активного розбирання. Між робітниками й активістами, котрих не пускали до будинку, ледь не виникло фізичної сутички. Тож викликали міліцію, яка, хоч і з запізненням, але приїхала на місце події. Прибув туди й власник будинку. Тяжко сказати, наскільки він був наближеним до колишніх високопосадовців держави, але в Івано-Франківську є доволі відомим бізнесменом. Йдеться про Олександра Долішнього. Він стверджував, що має документи на споруду, проте тоді нічого активістам не показав.
Коротко кажучи, про ситуацію було повідомлено й керівництво обласної міліції, й обласну прокуратуру. На думку представників ВО «Свобода» та громадських активістів, ці будинки, до речі, доволі високої вартості, були споруджені державою і державі мають належати. Стосовно колишніх власників, то в соцмережах вказують також прізвище Віктора Януковича та колишнього голови Івано-Франківської ОДА Михайла Вишиванюка. Далі з’явилася інформація, що ті будинки взято під охорону і представники Державного управління справами проводять інвентаризацію майна.
Більш конкретно про це ми попросили розповісти прокурора області ігоря Настасяка. Та почали нашу розмову із загальної ситуації із землею на Прикарпатті. Бо рідко який місяць минає, щоби прес-служба обласної прокуратури не повідомила про повернення державі чи іншим законним власникам земель, у той чи інший спосіб захоплених певними структурами чи особами. Йдеться про сотні гектарів. і, читаючи ті повідомлення, не так захоплювався успіхами правоохоронних органів, як думав: який же безлад творився у нас!
— Це не був безлад, — каже Ігор Настасяк. — Все відбувалося централізовано і контрольовано. Одних цікавили землі в природно-заповідних зонах, інших — родючі грунти в Снятинському, Городенківському, Рогатинському та інших районах. Частину земель прямо розпродували, іншу віддавали в оренду на великі терміни. Зрозуміло, це робилося не просто так, а під певні зобов’язання, умови тощо.
Питання земельних відносин постало чи не одразу, як я обійняв посаду прокурора області. Щось вдалося зробити. Та все вперлося в одну велику проблему — в рішення уряду про заборону контрольним органам проводити перевірки. Як на мене, це абсурд. Скажімо, чому санепідемстанція не може перевірити якийсь заклад громадського харчування, навіть маючи інформацію, що там бігають щури і таргани? Або звернулася жінка зі скаргою, що її земельний наділ незаконно урізали і віддали ту частку сусідові. Ми ж навіть переміряти землю не можемо. Не можемо зайти до сільради і витребувати документи щодо виділення тих чи інших земельних ділянок.
- Що, навіть прокурор не має таких повноважень?
— Згідно з новим Законом «Про прокуратуру», у нас забрали функції загального нагляду за дотриманням законності різними органами, установами, організаціями і навіть окремими громадянами. Ми не те що самі прийти на перевірку не маємо права, навіть ініціювати її проведення не можемо.
- Однак справу в Гуті вам вдалося розкрутити.
— Нею зайнявся теж, як став прокурором області. Відправив своїх працівників туди, точніше на територію, яку займає резиденція «Синьогора». Це було восени. Ледь змогли потрапити туди, бо спершу тамтешня охорона відмовлялася їх пропускати. Ну і виявили там факт незаконного виділення землі, споруджені на ній будинки. Доповіли про це мені. Я дав вказівку зробити відповідні обміри. Це виявилося фактично неможливо, тому що будинки обгороджені, бігають собаки. Команди на відстрілювання їх прокуратура дати не може, тож ми повернулися до старої кримінальної справи, яку було порушено з цього приводу обласною прокуратурою ще на початку тисячоліття. Щоправда, у 2005 році її забрала Генеральна прокуратура України. Через два роки повернули назад в область і закрили. Отож ми її знову підняли, внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочали слідчі дії. А наприкінці лютого скерували її до суду. Це стосується незаконного виділення земельних ділянок.
Прокуратура повідомила про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України тепер уже колишнім чиновником — директорові Богородчанської районної філії ДП «івано-Франківський регіональний центр ДЗК», голові Гутівської сільради та за ч. 2 ст. 367 (службова недбалість) і начальникові відділу земельних ресурсів Богородчанської РДА. Але у зв’язку з укладанням угоди про визнання вини з головою сільради села Гути матеріали щодо нього було виділено в окреме провадження. На цей момент обвинувальний акт та угоду скерували до суду для затвердження.
Так само в окреме провадження було виділено і матеріали щодо керівника філії ДП «івано-Франківський регіональний центр ДЗК» у зв’язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні, по завершенні якого й буде ухвалено остаточне рішення. Що стосується начальника відділу земельних ресурсів Богородчанської РДА, то, як уже казав, матеріали в суді, але рішення ухвалюватимуть із врахуванням того, що закінчився термін давності притягнення до відповідальності. Адже йдеться про події 15-річної давності. Тобто він буде визнаний винним, однак покарання не відбуватиме.
Разом із тим у Богородчанському суді розглядають позовні заяви прокуратури області про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на чотири земельні ділянки.
- У чому полягає незаконність їх виділення?
— Ці землі належали Солотвинському лісгоспу. Ми не можемо дозволити, щоби ними розпоряджався голова сільради, який до цього не має жодного стосунку.
- Чому ж тоді лісгосп не порушував питання щодо незаконного заволодіння його землею?
— Я на це не готовий дати відповідь.
- На тих землях не можна було будувати?
— Ні.
- Ви сказали про чотири земельні ділянки. Але ж активісти, котрі побували там, побачили їх п’ять.
— На чотири ділянки є деякі документи. Щоправда, не всі. Але, скажімо, згідно з проектом газифікації одного з будинків визначили, що він належить Януковичу В. Ф. Тоді він був ще тільки головою Донецької ОДА і, наскільки мені відомо, жодного дня в тому будинку не жив. Ще на трьох осіб є певна документація. А ось що стосується п’ятої земельної ділянки і, відповідно, спорудженого там будинку, то можна точно сказати, що йдеться про самовільне захоплення землі.
- Це той, що належить підприємцеві Долішньому?
— Я б наразі не хотів називати прізвища. До речі, до мене приходили адвокати від власника того п’ятого будинку, доводили, що він, мовляв, його купив і є добросовісним набувачем. Що ж, хай звертаються до суду. Якщо мають відповідні документи, то виграють. Ні — то програють.
- Чи порушено кримінальне провадження за фактами незаконного будівництва і, що, мабуть, більш актуально, незаконного розбирання будинків?
— Проводиться розслідування — хто будував. Є маса запитань. Наприклад, якщо йдеться про охоронну зону урядової резиденції, куди й прокуророві не просто потрапити, то як звичайна людина могла туди заїхати, завезти будматеріали, робочу силу?.. І яким чином тепер могли то все вивезти? Все це з’ясовують.
Зауважу, що у зв’язку з розглядом наших позовних заяв стосовно земельних ділянок приїхали представники Державного управління справами, до якого належить «Синьогора». Ми виїхали з ними на місце, я їм все розповів, показав. Потім провели доволі тривалу нараду в обласній прокуратурі. Ми ініціювали проведення повної інвентаризації всіх земель і будівель на території «Синьогори». Думаю, будинки, про які ми говоримо, не останні об’єкти, які там незаконно споруджено.
Крім того, керівництво Державного управління справами розпочало внутрішню службову перевірку з приводу незаконного виділення земель і будівництва. Чим вона закінчиться, не знаю. Але її результати мають подати в прокуратуру області. Ми вже прийматимемо остаточне рішення.
* * *
Отож про кінцеву перемогу справедливості говорити ще рано. Хоча прокурор області не назвав жодного прізвища, крім Януковича, і, до речі, зауважив, що документів, які б вказували на причетність до тих будинків Михайла Вишиванюка, немає, все ж зрозуміло, що за тим усім стоять не прості люди. Але активістів привело в Гуту ще одне питання. Йдеться про розташований неподалік пансіонат «Гута», який є російською власністю. Там чудові кліматичні умови, є джерело, вода якого за лікувальними властивостями не поступається відомій «нафтусі». На думку, зокрема, депутата обласної ради «свободівця» Василя Поповича, неприпустимо в умовах, коли Росія є агресором проти України, коли позабирала всю українську власність у Криму, щоб на нашій території спокійно функціонували російські підприємства. У «Гуті» слід облаштувати реабілітаційний центр для поранених на російсько-українській війні бійців. З цього приводу 10 березня в Гуті провели місцевий референдум щодо передачі пансіонату в комунальну власність територіальної громади Івано-Франківської області. Це питання мало бути винесено на останню сесію обласної ради, але з якихось причин цього не сталося.
Зауважимо, що з юридичної точки зору, на жаль, не все так просто. Справді, цей пансіонат належав російському ВО «Юганскнефтегаз» і був збудований її структурним підрозділом. У 2006 році згадане ВО було приєднано до ВАТ «Нафтова компанія «Роснефть», до якої перейшли і всі права «Юганскнефтегазу». За рішенням власника всі будівлі того ж року були законсервовані. До речі, за два роки до цього в Богородчанах було створено приватне підприємство «Арт-Люкс» з метою охорони об’єктів та майна пансіонату. Щоправда, під час розмови з активістами нинішні охоронці казали, що їх найняла київська «Торгово-промислова спілка» і звідти ж вони отримують зарплату.
Та підемо далі. У 2007 році Івано-Франківське БТі видало компанії «Роснефть» свідоцтво на право власності на нерухоме майно. А ще
1995-го рішенням Гутівської сільської ради пансіонату «Гута» були видано акт на право постійного користування відповідною земельною ділянкою. Таким чином, кажуть юристи, ВАТ «Нафтогазова компанія «Роснефть» є власником цілісного майнового комплексу пансіонату «Гута» згідно з вимогами чинного українського законодавства, зокрема Господарського та Цивільного кодексів. і як об’єкт приватної власності його передача у спільну власність територіальної громади можлива лише шляхом прямого волевиявлення власника на безоплатній або оплатній основі. Щоправда, в умовах воєнного або надзвичайного стану можна провести і його примусове відчуження. Отож потрібно добре подумати, як нам повернути своє, діючи в правовому полі.
Наразі повернімося до ситуації навколо «Синьогори». За словами прокурора області ігоря Настасяка, реанімовано, так би мовити, ще одну кримінальну справу, закриту ще у 2006-му. В ній ішлося про продаж будівель, які належали лісництву, за значно заниженими цінами. Потім ці споруди по кілька разів перепродували. А серед їх власників фігурують прізвища колишніх доволі високих осіб із найближчого оточення Януковича.
Р. S. Поки матеріал готували до друку, на черговій сесії івано-Франківської обласної ради було ухвалено рішення про передачу пансіонату «Гута» у власність територіальної громади області. Щоправда, як зауважили деякі депутати, воно радше політичне, а не юридичне. Реально пансіонат українською власністю ще не стане.
Тим часом на сесії Богородчанської районної ради було прийнято звернення до Верховної Ради України з пропозицією розробити й ухвалити законодавчі акти, які б давали можливість офіційно і у правовому полі вирішувати такі питання
