Школа на школу

У селі Козаківці на Болехівщині довгобуд руйнує чинний навчальний заклад, а в ОДА кажуть: «відповідно до робочого проекту» «Діпроміста»

Минає рік від того часу, як керівництво Козаківської сільської ради та дирекція місцевої ЗШ I-III ст. ім. Катерини Мандрик-Куйбіди на Болехівщині вперше вдарили на сполох: фундамент замороженого довгобуду нового навчального закладу невпинно «пожирає» підвалини діючої школи. А «Галичина», зі свого боку, у статті «Школа «пожирає» школу» підтримала громаду в донесенні тієї інформації до відома тих чиновників, чиї дії призвели до тринькання державних коштів і спричинили проблему в гірському селі, і до тих, через чию бездіяльність горе-будівельники і досі не виправили «наслідки» своєї праці.

Невичерпана проблема помножується

Керівники-чиновники у департаменті будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури ОДА, як і сама назва, за шість років, змінилися, проте віз і нині там: грибкова пліснява з протрухлих підвалин перекинулася до навчальних приміщень, «поїдає» підлоги і загрожує руйнуванню власне школи. Якщо за літо не вдатися до повної заміни підвалин, то у вересні сільським школярам ніде буде вчитися, а у селі може початися соціальна напруга.

Днями у першого заступника міського голови Болехова Володимира Півня відбулася нарада, на якій, окрім іншого, начальник управління освіти виконавчого комітету Богдан Мельник укотре поінформував керівництво міста «про ураження грибком приміщень Козаківської ЗШ I-III ст.», а голова Козаківської сільської ради Михайло іванів — «про недотримання норм при будівництві школи в селі Козаківці Болехівської міської ради». Таким чином, проблема, яку можна і треба було вичерпати ще рік тому, знову вигулькнула серед невідкладних.

Богдан МЕЛЬНИК, начальник управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради:

— До початку будівництва нової школи корпус чинного навчального закладу в селі Козаківці не був пошкоджений, не руйнувався і не був аварійний, а нормально експлуатувався. Навіть попри те, що споруда дерев’яна і зведена наприкінці 
50-х років минулого століття, вона була у доброму стані. А після того, як почали будівництво нової школи — нульового циклу, зокрема примкнули її фундамент до підвалин діючої школи, почалося псування дерев’яних конструкцій старого навчального закладу. На території сільської ради нема жодних умов для бодай тимчасового переселення учнів на час ремонту, тож було б доречно, щоб упродовж літнього періоду замовник будівництва (департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА. — Авт.) вжив заходів для вирішення проблеми. На наш погляд, саме примикання фундаменту новобудови до підвалин старої школи (будівельники дерев’яну стіну використали замість опалубки. — Авт.) стало причиною руйнування конструкцій приміщення. Пошкодження підвалин та підлоги ми наразі оглядали візуально, тож я звернувся до міського голови з проханням про необхідність створення комісії із залученням представників замовника будівництва, на чиєму балансі перебуває довгобуд, щоб мати потрібні висновки. У липні минулого року — одразу після виявлення проблеми — комісія облдержадміністрації виїжджала на місце і рекомендувала нам власними силами вирішити проблему. Ми знайшли кошти, підрядну організацію і в приміщенні, зараженому грибковою цвіллю, замінили підлогу, обробили спеціальним розчином підвалину, видалили ррунт і т. д. — витратили до десяти тисяч гривень — і таким чином проблему локалізували. А вона цього року вигулькнула у двох сусідніх шкільних класах. На наш погляд, основна причина — у підвалині, і її треба щонайперше замінити, а дерев’яні конструкції старої школи ізолювати від фундамента-довгобуду.

Сільська громада Козаківки наразі спокійна, бо проблема проявилася недавно — після закінчення опалювального сезону.

Михайло ІВАНІВ, голова Козаківської сільської ради:

— Рік тому комісія обстежила руйнування школи і в акті запропонувала шляхи вирішення проблеми. Ми виконали всі приписи. Але, як бачимо, такі заходи лише частково виявилися ефективними. і ще парадокс: у селі заморожено будівництво — поруч згромадження дітей бовваніє фундамент, але ні сільське, ні міське керівництво, ні дирекція школи не знають, хто повинен відповідати за безпеку об’єкта?
...За ефективне використання бюджетних коштів, технічний нагляд і безпеку будівельного об’єкта в Козаківці однозначно відповідає замовник будівництва — департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА. Але ще рік тому чиновники не поспішали визнавати помилку виконавців будівельних робіт — однієї із львівських будівельних фірм. «Влаштування фундаментів нової школи, розпочатої будівництвом в селі Козаківка у 2009 році, виконані відповідно до робочого проекту, виготовленого Івано-Франківською філією ДНДі «Діпромісто», — йдеться в офіційному листі-відповіді директора департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури ОДА Василя Сеніва керівництву Болехівської міської ради за липень 2014 року. Попри те, що, за нашим дослідженням, винні — саме будівельники, а не проектанти.

Керівники змінюються —  проблема залишається

Перший заступник міського голови  Володимир ПіВЕНЬ переконаний, що у проекті не було жодного примикання фундаменту до дерев’яних конструкцій старої школи:
— Керівництво департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури ОДА від того часу вже змінилося, і не раз, а люди, які займалися технаглядом, — на пенсії. Тож ми хочемо передусім належно поінформувати теперішнє керівництво департаменту про нашу проблему і порадитися про шляхи її вичерпання. Бо ті заходи, які ми торік виконали згідно з актом обстеження фундаментів школи, на жаль, проблему не вирішили. Я ознайомлений з проектом будівництва нової школи, який виготовила івано-Франківська філія ДНДі «Діпромісто». У ньому передбачено, що фундамент нової школи повинен не примикати до конструкцій старої школи, а бути на відповідній відстані (25 см. — Авт.) — я особисто цей розрив бачив. Навіть запроектовано перехід у стару школу, щоб її приміщення використовувати для навчальних потреб. А натомість стіну старої школи — чи для економії матеріалів чи часу — будівельники безглуздо використали як опалубку для нового фундамента. і нещодавно начальник управління освіти виконавчого комітету Болехівської міськради Богдан Мельник і директор школи у Козаківці Ганна Павлюк знову порушили питання про шляхи розв’язання проблеми у сільському навчальному закладі. Альтернативи нема — стару школу треба невідкладно рятувати, тому що надіятися на швидке будівництво нової у сучасних реаліях в Україні не доводиться. інакше Козаківка може залишитися взагалі без школи. 

Бачимо, отже, як, здавалося б, незначна помилка будівельників призвела до великої проблеми. і ми вже звернулися з офіційним листом до нового керівництва департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури ОДА. Свого часу самотужки ми зробили все, що могли. Тепер проблема помножилася — потрібні спільні зусилля. Тож надіємося, що нове керівництво департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури, якому надамо необхідні матеріали, нас почує.

Рішення побудувати нову школу в Козаківці визріло 2008 року не через те, що приміщення старої були ненадійні, а тому що їх хронічно бракувало через тенденцію до зростання кількості дітей у селі. і, на думку директора школи Ганни ПАВЛЮК, така ідея була доброю: «Стара школа розрахована на 160 учнів, а навчається 200. Це багато. Бракує багатьох спеціальних кабінетів — у комп’ютерних класах діти ж не повинні вчитися і т. д. Нова школа дуже потрібна. і ми дуже раділи, коли почали будівництво нової. А коли зводили фундамент, я  особисто зверталася до будівельників не робити його прив’язку до старої школи без відповідної ізоляції: дерево з бетоном — несумісні. Нас попросили не переживати, мовляв, через два роки буде нова школа і нічого не зашкодить. Так воно і сталося — «жодної шкоди», але школа має грибкову ерозію, яка активно прогресує. із вражених грибковою цвіллю класів ми змушені були переселити дітей в інші кабінети. Це нас дуже і дуже болить, бо підвалини — основа будівлі. Гріш ціна нам всім, якщо школа завалиться. А три місяці літніх канікул промайнуть швидко. Знаєте, як подумаю про 1 вересня, стає моторошно».

І такі моторошні реалії, як у Козаківці на Болехівщині, — не окремішні сільські проблеми, а наслідки недолугої (чи, може, зумисно запровадженої) системи централізації влади. Будують, наприклад, у селі школу — ні голова сільради, ні директор школи чи начальник освіти не мають юридичних повноважень будь-що порадити чи проконтролювати, роблять у селі дорогу — дорожникам байдуже, що думає про її якість сільське керівництво і т. д. і такі біди не покинуть прикарпатські села доти, доки у них замовниками будівництва об’єктів соціальної інфраструктури — шкіл, дитсадків, клубів, доріг тощо — і розпорядниками коштів не стануть територіальні громади. Це й буде реальна, а не на словах, децентралізація влади.

Газета Галичина