Публікації
Вартові Різдва: Гуцульські традиції – не для туристів
Цей день — не просто відмітка в календарі. Це час, коли за святковим столом збирається вся родина, коли конче треба бути з рідними. Тоді з’являється відчуття якогось внутрішнього спокою, а ще — очікування казки, чуда.
Сучасне колядування втрачає сакральний зміст та набуває меркантильного забарвлення
Христос Народився! Славімо Христа! Незабаром ці слова лунатимуть у кожній українській родині. Різдво Христове скликає додому із сусідніх країн та міст заробітчан і студентів, їдуть до батьків діти та онуки, йдуть у гості куми та сусіди.
Як прадавній язичницький ідол-символ став атрибутом християнського Різдва
Коляду, або Різдво (народження) Сонця, наші предки святкували після зимового сонцестояння – 21-го, 22-го і ще кілька днів грудня, і це святкування не було пов’язано із жодною релігією. Ще на початку ХХ ст. в українських селах на Різдво ставили не ялинку, а дідуха (інші назви – дідо, дід, дідок, дідочок, коляда, колядник, колідник, сніп, сніп-рай, король тощо) – сніп жита, який символізував урожай, добробут, багатство, безсмертя зачинателя роду, духовне життя українців.
Гуцульський зрив-1918: частина Румунії ввійшла до ЗУНР
Важливим етапом розвитку не лише політичного життя на Закарпатті, а й загальноукраїнського державотворчого процесу стала діяльність народних рад на території краю в рамках Української національної революції 1917–1923 рр. Серед них виділялася заснована в листопаді 1918 р. Гуцульська Народна рада в Ясіні, що ухвалила рішення про приєднання східних районів Закарпаття до ЗУНР.
Лічниця в «Підгірках»: Калуська ЦРЛ наближає медпослуги до людей
Уже понад 30 років лікарня у калуському мікрорайоні «Підгірки» є одним із потужних медичних закладів не лише бойківського Підгір’я, а й усього Прикарпаття.
Яку свиню нам підкладе 2019-й
Ігор Федоришин – калушанин, який зараз проживає на Закарпатті. Він дипломований психолог, проте називає себе метапсихологом, тобто спеціалістом, який у практиці використовує знання, методи та техніки, які виходять за межі класичної психології.
"Спритний, фанатичний слов'янин". Як нацисти характеризували Степана Бандеру
"Загальне враження: це спритний, впертий, фанатичний слов'янин. До останнього вірний своїй ідеї. Зараз для нас неймовірно цінний, пізніше — небезпечний. Ненавидить як великоросів, так і німців".
Біометрика – без черг: На Прикарпатті спав ажіотаж на закордонні паспорти
Минуло вже два місяці, як наша міграційна служба (в побуті – паспортний стіл) почала видавати нові посвідчення громадянина України. Замість звичних нам «книжечок» – ID-картки. Зауважимо, що дехто почав їх плутати із закордонними паспортами. Та з цим документом, хоча в ньому так само передбачено відбиток пальця, за межі України не виїдеш.
Новорічний вінегрет
Невблаганно та нестримно втікають у минуле останні дні 2018 року. У повітрі нависла передсвяткова атмосфера метушні, вихідних та відпочинку. У родинному колі, у веселій дружній компанії в ресторані чи у горах… Новий рік – це завжди особлива подія. Тим паче приказка «як зустрінеш, так і проведеш» змушує українців сповна вивертати кишені напередодні свят.
Хто на Прикарпатті збагачується за рахунок субвенцій
Субвенції з держбюджету на соціально-економічний розвиток виділяються місцевим бюджетам на конкретні об'єкти та цілі – на зразок, заміни вікон у школі чи облаштування спортивного майданчика. Часто до цього процесу долучаються народні депутати. Зокрема, минулоріч для бюджетів Прикарпаття обранці "напросили" 337 млн гривень.
Історія церкви Святого Миколая на Богородчанщині
Церква Святого Миколая в селі Нивочин Богородчанського району побудована у 1890 році знаменитим на той час будівничим-самоуком Семеном Костеєм зі Старих Богородчан.
На арену вийшов суд. Доки тварини будуть виступати в цирках у Франківську?
Минулого тижня Франківськ збурила новина про те, що окружний адміністративний суд відмінив заборону міськради на пересувні цирки з тваринами. Чому, що це означає та що тепер?