Директор Калуської поліклініки преміював дружину — суд визнав це конфліктом інтересів та оштрафував

Калуський міськрайонний суд визнав директора КНП «Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» винуватим у двох адміністративних правопорушеннях, пов’язаних із корупцією. Суд встановив, що керівник не повідомив Калуську міську раду про реальний конфлікт інтересів і підписував накази про преміювання своєї дружини. Йому призначили 3400 гривень штрафу.

Постанова у справі датована 10 серпня 2026 року, а повний її текст суд оголосив 14 серпня пише Бліц-Інфо.

Як встановив суд, директор КНП є посадовою особою юридичної особи публічного права, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції». Його контракт із підприємством діє до 5 квітня 2028 року. Статут центру також передбачає, що директор здійснює поточне керівництво підприємством, розпоряджається його коштами та в межах своїх повноважень видає накази.

Дружина директора працює у цьому ж підприємстві. Суд встановив, що вона є його близькою особою у розумінні антикорупційного законодавства.

У 2025 році директор підписав щонайменше дев’ять наказів про преміювання працівників, у яких премії отримувала і його дружина. Йдеться про такі виплати:

• у лютому — 2000 грн;
• у березні — 3000 грн;
• у квітні — 2500 грн;
• у травні — 2500 грн;
• у червні — 2500 грн;
• у липні — 2500 грн;
• у серпні — 2500 грн;
• у вересні — 3000 грн;

у жовтні — 2000 грн.

Загалом за цими дев’ятьма наказами дружина директора отримала 22 500 гривень премій.

Суд зазначив, що за положенням про преміювання індивідуальний розмір премії працівникам встановлює директор на підставі рекомендацій постійної комісії. Тому, на думку суду, саме директор мав службові повноваження щодо остаточного рішення про преміювання.

У суді директор вини не визнав. Він пояснював, що не формує списки працівників на преміювання, а лише погоджує загальну суму. За його словами, списки готує комісія, а премії отримують одночасно приблизно 140–180 працівників. Він також заявляв, що його дружина не отримувала премію, яка б відрізнялася від виплат іншим працівникам, а сам він не вбачав необхідності повідомляти міську раду про такі виплати.

Однак суд із цими аргументами не погодився.

У постанові зазначено, що реальний конфлікт інтересів виник через суперечність між приватним інтересом директора — матеріальною зацікавленістю його дружини — та його службовими повноваженнями щодо прийняття рішень про преміювання. При цьому суд окремо наголосив: для відповідальності за статтею 172-7 КУпАП не обов’язково, щоб настали якісь негативні наслідки. Сам факт вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів є достатнім для складу правопорушення.

Крім того, Калуська міська рада повідомила, що від керівників підпорядкованих установ не отримувала повідомлення про виникнення конфлікту інтересів. Саме неповідомлення про такий конфлікт стало однією з підстав відповідальності директора.

Розгляд справи при цьому тривав майже пів року. До суду вона надійшла 18 лютого 2026 року. Спочатку щодо директора було 26 окремих адміністративних справ, які суд об’єднав в одне провадження.

За час розгляду сторона захисту неодноразово просила відкласти засідання, заявляла відводи судді, просила повернути матеріали для доопрацювання, викликати свідків та відкласти розгляд через лікування або відсутність захисника. Загалом суд задовольнив 12 клопотань про відкладення. 7 серпня чергове клопотання про перенесення засідання через лікування адвоката суд уже відхилив. Після цього директор заявив відвід судді, але його також не задовольнили.

10 серпня директор уже з новим захисником просив додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи. Суд частково задовольнив клопотання, однак вирішив завершити розгляд без свідків, яких сторона захисту не забезпечила для участі в засіданнях.

Суд прямо зазначив, що з огляду на тривалість провадження, кількість задоволених клопотань та інші обставини поведінка сторони захисту в сукупності вказує на зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи. Суд також послався на практику ЄСПЛ щодо необхідності розглядати справи упродовж розумного строку.

Водночас не всі епізоди закінчилися притягненням до відповідальності. Окремі протоколи стосувалися преміювання дружини у березні, квітні, травні та червні 2024 року. Ці правопорушення, за висновком суду, були вчинені 25 березня, 25 квітня, 24 травня та 25 червня 2024 року. На момент розгляду справи дворічний строк накладення адміністративного стягнення за ними вже сплив, тому провадження за цими епізодами суд закрив.

За дев’ятьма епізодами 2025 року суд визнав директора винуватим у правопорушеннях, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП — неповідомленні про реальний конфлікт інтересів та вчиненні дій в умовах такого конфлікту.

Оскільки кілька адміністративних правопорушень розглядалися одночасно, суд застосував статтю 36 КУпАП і призначив одне стягнення за більш серйозним правопорушенням. Директору призначили мінімальний штраф — 3400 гривень. Крім того, з нього стягнули 665,60 гривні судового збору.

Постанова ще не є остаточною, бо її можна оскаржити до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів із дня винесення.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!